Благодать дає нам надію на майбутнє, робить так, щоб ми з нетерпінням очікували вічність. Благодать проводить нас через страждання. Благодать допомагає нам жертвувати, бути щедрими, збагачувати своє духовне життя і інших. Благодать дає нам здатність бути милостивими до інших.

Мета проповіді ‒ щоб прослухавши проповідь, три речі відбулись з нами:

1) щоб ми навчилися цінувати благодать

2) щоб ми навчилися її розуміти

3) щоб ми навчилися простягати її іншим

Цінуйте благодать!

Коли говорити про виправдовуючий аспект благодаті, то саме слово «виправдання» означає «вирок суду в якому стверджується невинність підсудного». Це слово має своє походження: Виправдання ‒ правда ‒ правий, спільний з правосуддям корінь «pravъ» ‒ «той, що має бути», тобто правильний, справедливий, істинний.

Хтось може запитати: «Якщо це правда, то наші закони справедливіші за Божі. Якщо мене скривдять, закон накаже злочинця. Це справедливо. А Бог його просто виправдовує на суді? Це що, як поступають з синами олігархів, які збивають людей, будучи п'яними за кермом, і їх справи тихенько заминають?»

В Бога на суді одночасно злочин карається по найбільшій строгості, яку собі можна уявити, і разом з тим Бог може того ж злочинця оголосити невинним. Як таке відбувається? Бог проголошує нас, які стільки завинили перед Ним, невинними.

«Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим, Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя» (Тита 3:5-7).

Коли мова йде про оправдання, щоб нам виправдатись, зняти це почуття вини перед Богом, частина з нас не почуває себе винними перед Богом. Слово «Євангелія» походить від грецького слова, яке означає Добра Новина. Це є Добра Новина про те, що ми не помремо, а будемо жити. Відповідно, над нами десь висіла загроза смерті. Це є Доброю Новиною про те, що смерті (яка висіла над нами) вже не буде. Ця загроза пекла, вічного відділення від Бога постійно висіла над нами. І кожен з нас, фактично, це заслуговує. Навіть, якщо ми не почуваємо це зараз, в даний момент.

Чим чіткіше ми усвідомлюємо свою проблему, тим добріше для нас звучатиме Добра Новина, Євангелія.

Кілька визначень слова «гріх»:

1. Слово «гріх» в дослівному перекладі звучить, як «промахнутись, помилитись». Тобто, навіть, якщо ти маєш хороші наміри, але десь їх не реалізував, ти промахнувся. Ми любимо судити себе по своїх намірах, а інших людей по результатах, по їхніх ділах.

2. Гріх ‒ цее порушення Божого, морального закону вчинком, думкою, наміром, бажанням, відношенням, чи навіть своєю природою.

3. Гріх ‒ це ідолянство, скерування своєї любові, чи захоплення на щось, чи на когось в більшій мірі, ніж на Бога.

Гріх ‒ це є бунт космічних масштабів, навіть, незначний гріх. Один мудрий чоловік в своїй книзі написав, що «гріх ‒ це є бунт проти досконалого, чистого Володаря Всесвіту. Це є акт найвищої невдячності перед тим, кому ми завдячуємо усім, навіть своїм існуванням. Жоден з нас не здатен дотримати найбільшу заповідь навіть протягом 5 хвилин. На перший погляд може здатись, що ми її дотримуємось, але варто задуматись на хвилинку, стає ясно, що ніхто з нас не любить Бога всім серцем, або всім своїм розумом, всією своєю силою весь час. Жоден з нас не любить ближнього, як самого себе».

Ми не завжди до кінця усвідомлюємо наскільки нам потрібна благодать, і наскільки ми без тої благодаті в геть страшному становищі перед Богом.

«Ви ніколи не зможете довго залишатись досить праведними, щоб відповідати святим вимогам Бога. Ваші думки ніколи не будуть досконало непорочними. Ваші бажання не будуть ніколи достатньо святими. Ваші слова ніколи не будуть достатньо чистими. Ваш вибір і дії ніколи не будуть в повній мірі прославляти Бога, бо планка Його стандартів надто висока і недосяжна для нас, людей». І тут немає жодних винятків, навіть, для найкращих з нас, навіть, якщо ви собі уявите найсвятішу людину, яку ви знаєте, вона теж сюди належить, бо ми всі живемо під тягарем закону і нездатності не згрішити. Це біда для нас. Ми всі більш схильні бунтувати, ніж підкорятися. І це правда. Ми швидше горді, ніж смиренні. Ми все більше схильні до ідолянства, ніж до поклоніння Богові. Нам простіше воювати з сусідами, ніж любити їх. Ми вважаємо заздрість більш природною для нас, ніж задоволеність. Ми всі в тій, чи іншій мірі злодії. Ми всі бажаємо того, що мають інші. Ми всі схильні спотворювати правду, а не захищати її. Наші слова швидше засуджують, ніж простягають милосердя. Кожен день ми доводимо, що ніколи самі не зможемо досягти Божих стандартів. І питання ‒ звідки це все береться? «Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається» (Римлян 3:20). Чому це правда? Звідки це береться? Бо всі люди згрішили. Їм бракує слави Божої. Без винятків. Тому, без розуміння того, що без благодаті ми не встоїмо перед Святим Богом, ми не зможемо її цінувати так, як мали б. Ми, як християни, мали б настільки цінувати ту благодать, що, якщо вона нам впаде, ми маємо цілувати її і бути вдячними за неї. Не просто легковажити нею і думати, що Бог добрий, Він і так нам простить. Дітріх Бонхеффер написав: «Дармова благодать ‒ це проповідування: прощення без покаяння, хрещення без послуху, причастя без покаяння, прощення гріхів без сповіді. Дармова благодать ‒ це благодать без слідування, благодать без хреста і без Ісуса Христа».

Кожен подих, який ми здатні робити, це не автоматично, не просто так, а це тому що Творець цього Всесвіту дозволяє нам зробити наступний подих і нам треба цінувати.

Розумійте благодать!

Чим благодать не є?

Дехто уявляє благодать, як строгий суддя, який нікому нічого не спускає, злочинців карає. Відповідно, ми собі ставимо планку не помолитись ні разу, все виконати, не підпасти під якусь провину і нас нагородять. Бог безкрайньо добрий, справедливий і строгий. Бог є небезпечний. До Нього не можна «за пані брата» приходити і ставитись. Біблія наповнена фразами про страх Господній, про те, як люди приходили в Його присутність, тремтіли перед Ним. З другого боку, вона наповнена історіями про те, який Бог добрий і щедрий, люблячий, і ми знаємо такі історії з свого життя.

Яку роль благодать має в спасінні?

Спасіння ‒ означає відновлення свого попереднього стану. Ми були задумані бути досконалими перед Богом, чистими для Бога до того, як Бог створив людину. Він саме такою задумав її, що вона буде в ідеальних стосунках з Ним, чиста, як Він чистий. І ми це все втратили…Весь той процес, який ми проходимо, він має на меті, щоб ми відновились до того стану, якими Бог нас задумав, і такими ми будемо, коли потрапимо на небеса.

Минуле                                  Теперішнє                      Майбутнє                                                                                                              

Факт                                       Процес                             Обітниця

Ми спаслися                          Ми спасаємося             Ми будемо спасенні

Виправдання у Христі          Уподібнення Христу        Прославлення разом з Христом

Хтось може запитати: «Якщо ви виправдані, для чого просити прощення за гріх?» Буває так, що ти зробиш зло чоловіку, чи дружині навмисно, чи ненавмисно, чи перестає він/вона бути твоїм чоловіком/дружиною? Зовсім не перестає. Якщо діти непослушні своїм батькам, чи перестають вони бути їхніми дітьми? Ні! Але, коли таке відбувається, не є так, ніби нічого не сталося.  Ти мусиш зупинитись і попросити вибачення за свою поведінку.

Поки ми не сповідаємось перед Ним в своїх гріхах, гармонія спілкування з Ним буде порушена. Коли ми сповідуємось в гріхах, гармонія знову відновлюється. І це таке, свого роду, батьківське прощення на відміну від судейського прощення, коли Бог проголосив нас невинними через Свою благодать. Суддівське прощення стосується покарання за наші гріхи. Батьківське ‒ за те, що ті гріхи руйнують стосунки з Ним і Він відновлює їх з нами, коли ми каємось. Суддівське прощення позбавляє нас від засудження Праведного Всесвітнього Судді проти якого ми згрішили, а батьківське йде від засмученого, але все ж таки люблячого Бога. Завдяки суддівському прощенню ми можемо твердо повстати перед престолом Божого Суду, а батьківське прощення стосується нашого повсякчасного освячення.

Простягайте благодать!

«Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного. А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим» (Тита 3:3-5). Майте здатність простягнути людям ту саму благодать, яку ви отримали від Бога. Навіть, якщо невіруючі люди грішать проти вас, простягайте їм благодать, тому що Бог вам теж її простягає. Те, як ми простягаємо благодать іншим людям, є такими скритим індикатором того, наскільки ми розуміємо Божу благодать і самі приймаємо від Нього. Тому що, якщо ми бачимо людину, яка надто вимоглива до всіх оточуючих, яка ставить їм планку, яку неможливо досягти, саме так вона уявляє Божу благодать. Можливо, це ви. Тоді, задумайтесь над тим. Можливо, вам треба свіже відкриття Божої благодаті, розуміння того, Яким добрим є Бог. Він нас благословляє і дає без всяких умов Своє прощення і любов.

Вчіться простягати ту саму благодать іншим людям, які є довкола вас. Бог вам простягнув набагато більшу благодать, ніж зараз вимагається від вас простягнути вашому ближньому. Тому, як ви отримали благодать, так само щедро і простягайте її. Прощайте один одному, навіть, якщо ця людина не заслуговує, бо ми теж не заслужили те прощення, яке отримали від Бога. Намагайтеся зрозуміти, стати на їхнє місце…

Отож, святкуйте благодать, що виправдовує! Цілуйте її і цінуйте її! Простягайте її іншим! Розумійте її і пояснюйте іншим!

Яким чином в Бога на суді злочинець може одночасно каратись і проголошуватись невинним? Відповідь проста ‒ Велика Заміна. Кара за гріх ‒ смерть. І кожен за кожен гріх мусить понести цю плату. Бог не просто вдає, що ніхто не згрішив. Бог чітко бачить найпотаємніший гріх і згідно Його справедливості цей гріх має бути покараний. Ісус на хресті віддав своє життя, і в цей момент відбулося покарання за гріх. Він зайняв наше місце на хресті. Він прийняв повноту кари, виконання Божої справедливості за кожен наш гріх для того, щоб ми могли бути проголошеними невинними, щоб нас не просто відпустили, а ще й благословили, назвали Його дитиною, Його улюбленим, домашнім, і провели з нами вічне майбутнє. Бог Отець, Син  і Дух Святий, вся Трійця буде з нами спілкуватись у вічності. В такий спосіб гріх є наказаний і Божа милість проявлена. Злочинець отримує незаслужено те, на що він не міг навіть розраховувати. І це по Божій благодаті, по Божій милості через нашу віру і покаяння доступно кожному з нас.