«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (Буття 1:27-28). Це велике доручення Бога Отця. Це таке саме перше доручення, саме велике, саме потужне.

Ми звикли до обітниць. Ми звикли очікувати щось від Бога, де Бог каже, що Він дасть нам…

Адам був створений відразу дорослим, зрілим. Він не був немовлям. Він не був тим, кого треба було десятки років виховувати, вчити. Коли Бог створив Адама і Єву, це було щось неймовірне, тому що Адам відразу отримав відкриття, хто така Єва для нього.

Це золоті слова, які говорять про те, що Бог вклав в серця людей, що Він їм заповів, те, що Він їм наказав. Це було, як наказ, повеління. І це не просто було виконання якихось пунктів. Ті слова ‒ це були такі творчі слова, які формували щось всередині людини, які перетворювали її, давали цю здатність їй кимось стати і щось почати робити.

Книга Буття ‒ унікальна, тому що там є джерело, похідна всього (людини, інституту сім'ї, суспільства, служіння Богу, стосунків з Богом…). Кожного разу, коли ми чуємо неправильні речі по відношенню до Бога, до церкви, до Його Слова, коли ми повертаємось в Буття (ті перші розділи), нам відкривається повна картина (що насправді Бог хотів, що потім сталося і які наслідки ми сьогодні пожинаємо).

«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (Буття 1:27-28). Біблія говорить, що Бог створив людину на образ і подобу Божу. Тобто, ми подібні до Нього, ми унікальні, неповторні, дуже складно створені. Якщо ми беремо людину, її внутрішній світ, духовний, душевний (невидимий), то це взагалі повна унікальність.

Бог на Свій образ створив людину. Він вдихнув в неї Свій дух. Вона подібна до Господа. Він вдихнув дух в людину, цю частину Себе, вічність. Ми стали живі. Ми мислимо, думаємо. Він дав нам свідомість. Тобто, людина ‒ це її свідомість, її дух, душа, невидима складова, яка просто поселилась в тілі, живе в тілі, як в будинку. Ми ‒ це є свідомість, дух, душа, дихання Бога. Це те, як ми себе всередині відчуваємо.

«І поблагословив їх Бог…» ‒ єврейське слово «поблагословив» ‒ це означає «дав здатність, здібність, спроможність». Це слово «благословляти» ‒ це набагато глибше, ніж просто побажання. Люди сьогодні, часто, перекручують. Вони рідко благословляють. Ми часто чуємо: « Удачі тобі!» Ми не віримо в удачу! Що таке удача? Слово «поблагословив» перекреслює удачу, фортуну, людське таке щастя, лотерею. Ми, як віруючі, ми не граємо в лотерею, не ставимо ставки. Ми не ті люди, які прагнуть швидкого збагачення, швидкої фортуни, удачі, виграшу, грошей, якихось швидких бонусів. Ми в це не віримо.

Благословіння формує певну ауру, певний творчий процес. Це створює певні принципи, певне оточення, певну атмосферу, певну життєдайну силу. Коли Бог благословляє ‒ це джерело, похідна. Це не означає, що Бог благословив, а де те благословіння? Поблагословив ‒ це джерело, похідна, коли Бог починає творити. Коли Він створює обставини, можливості, готує ситуації, починає керувати процесами, і тебе втягує в ті процеси. Плотська людина все хоче відчути. І левова частина віруючих такі ж самі. Зрілість, або духовність ‒ ми віримо. Все починається з віри. Ми віримо Богу. Ми відділяємо себе, своє серце для Бога, для Його благословінь. Ми згоджуємось з Його Словом. Ми віримо! Бог нас поблагословив. Тобто, дав повеління, сформував певний напрямок, визначив певні сфери діяльності, певний вплив.

На Свій образ створив і благословив ‒ це певне ототожнення. Тому, ми сьогодні люди. Людина ‒ це образ Божий. Людина подібна до Бога. Людина благословенна від Бога. Людина ‒ це та, яка прийшла від Бога. Ми мусимо себе ототожнити з Богом, з Його Словом, щоб знати чим займатись на цій землі. Якщо ми цього не знаємо, то чим ми будемо займатись? Страждати якоюсь дурнею, щось придумувати, щось чудити… І це те все, що непотрібне, це, як любити вітер. Це ототожнення, причетність, до кого ми причетні. Це важливо! Це похідна.

Кроки:

1.Плодіться

2.Розмножуйтесь

3.Наповнюйте

4.Оволодійте

5.Пануйте

В залежності від того, як ми розуміємо благословіння від Бога, ототожнення цієї похідної, це благословіння почне діяти в нашому житті. Як ми зрозуміли цей крок «Плодіться», так ми будемо розмножуватись і т. д.

1. Плодіться

Що таке плід, плідність? Це отримати від Бога певну здатність. Раз ми подібні до Нього, це означає, що ми отримали від Нього певну здатність творити, зачинати, народжувати дітей, ідеї, зачинати проекти, нові церкви, служіння, бізнеси…

Бог сказав: «Плодіться!», коли їх вже було двоє. Це для нас так само цей принцип, що треба двоє, треба сім'ю, треба команду, церкву. Не може людина бути плідна сама по собі.

Що говорить Ісус про плідність?

Івана 15:1-8 ‒ Ісус пояснює, як ми можемо дістати більше плідності, що таке плідність з Його точки зору. Це не просто бурна діяльність, якісь сфери, або проекти, робота, яка не пов'язана з Богом, з вічністю. Просто ми виконуємо, займаємось цією діяльністю, але в межах вічності то є нічого. Воно не буде мати абсолютно ніякого впливу з точки зору вічності. Тому, Ісус переводив в духовну площину дуже багато моментів. Для нас сьогодні це відкриття, що ця плідність може бути в Бозі, вона пов'язана напряму з Христом, з Його Словом, з Його завданнями. Вона пов'язана з тим відкриттям, яке Бог приносить в серце. Це повинно зачинатись в нас, в серцях, в душах, в розумах, в тілах, для того щоб народжувати Божі речі.

Ворог ‒ що він робить для того, щоб не відбулось те, що сказав Бог? Його ціль ‒ це обман, посіяти страхи, сумніви, породити всякі комплекси в нас, обманути нас, що ми безплідні, перехитрити нас, проповідувати нам, що ми не здатні, що ми одинокі, що ми не можемо. На тому етапі багато християн зависають. Вони вірять в брехню, вони ганяються за людським щастям, вони не можуть його зловити, розчаровуються в Бозі, в церкві, в братах, в сестрах ‒ де той Бог? Де ті благословення? І людина перетворюється з духовної похідної, з образу Божого, з ототожнення себе з Богом, з вічністю,  церквою, з розуміння хто я є, людина все більше починає ототожнювати себе з фізичними речами, з людськими, і вона ніби ще вірить Богу, але, насправді, вже живе, ніби вона пішла від мавпи, де вона не має фізичної душі, де не розуміє, що вона образ і подоба Божа, де вона не вірить, що Бог вже її благословив. Бог благословив нас вчора. Ми вже благословенні! Неважливо, що про тебе говорять люди, це є мистецтво ‒ довіряти більше Богу, Його Слову, вірити більше в те, що Він поблагословив нас вже, відчути, отримати і т. д. Тому, вже на тому першому кроці нам потрібен прорив, віра в те, що ми є плідні. Ми є благословенні. Бог нас поблагословив. Він створив нас на Свій образ і подобу. Ми ототожнюємо себе з Ним, з Його образом, з Його подобою. Ми ‒ похідна. Він ‒ наше джерело. Ми вийшли з Його лона, з Його утроби. Ми творіння Боже. Бог поблагословив нас, коли ми вийшли з Його утроби. В Старому Заповіті, це, коли Він фізично створив і благословив. В Новому Заповіті, це коли ми народжуємось згори, тому що до народження згори ми в це не віримо. Ми ходимо своїми дорогами і шляхами. Коли ми народжуємось згори, ми оживаємо, починаємо дихати Духом Божим, отримуємо ототожнення, що ми діти Божі, що ми сини і доньки Божі, що ми Його образ і подоба. Тому, ми благословенні від Нього. Ми повинні про це говорити, роздумувати про це, молитись про це і пророкувати на своє життя. Кожен на своєму місці, де б він не був, без Бога буде страждати. Тому, ворог, сатана, як він нищить плідність? Через обман, комплекси, страхи, через посів, що ми безплідні, одинокі, нікому не потрібні. Коли ми в це віримо, плідності не буде. І це називається прокляття. Але, насправді, написано, що Бог благословив, не написано, що Бог прокляв. Коли ми народжуємось згори, Бог нас благословляє. Ми об'єднуємось в сім'ї, в команди, створюємо певні процеси з Божою поміччю, для того щоб зачати насіння Слова в своєму серці, в своєму житті, і для того, щоб народжувати ті речі, які приходять від Бога.

2. Розмножуйтесь

Це є помноження, синергізм. Це є певне об'єднання. Коли ти сам, без Бога, ти бідний, нещасний, проклятий, але як тільки ти народжуєшся від Бога, попадаєш в Церкву, на домашню групу, одружуєшся, це є принцип синергізму. Це є не додавання дарів, талантів, можливостей окремих людей, але це їхнє помноження в геометричній прогресії. Коли ми в Церкві разом, в сім'ї разом, коли в нас один дух і одне серце, включається принцип синергізму і помноження. Коли ми народжуємось від Бога, ми благословенні, ми ототожнюємо себе з Ним. Тепер, ми об'єднались в команду, або в сім'ю, починає діяти принцип розмноження. Наші дари, таланти помножуються. Наші служіння, фінанси, ресурси помножуються. Так Бог створив.

Ісус в Новому Завіті ‒ постійне розмноження всього. Все, до чого торкались Його руки, відразу помножувалось (помноження хлібів, притча про таланти). Якщо ми беремо духовну річ, то Христос помножив Себе в учнях.

Що ворог робить стосовно розмноження? Аборти, гомосексуальні пари, війни, вбивства, крадіжки і т. д.

Як цей принцип нас стосується? Як фізично, так і духовно. Народжувати і виховувати дітей. Перестати бути егоїстами, не дивитись, як цей світ, що він робить. Виконувати наказ Бога Отця. Якщо ми говоримо про духовні принципи ‒ це євангелізація, учнівство (2 Тимофію 2:2). Треба відмовитись вірити в невірство, в брехню сатани. Це наш уділ. Ми не прокляті!

3. Наповнюйте землю

«А вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!» (Ефесян 1:23). Наповніть землю з духовної сторони ‒ це причетність до Бога і до церкви. Чим можна наповнити землю, якщо ми не говоримо про Бога? Тоді, ми будемо наповнювати технологіями, якимись новими ідеями. Але це все без Бога все рівно веде людство до деградації, самознищення. Тому, ми, як віруючі, говоримо: наповнення ким, або чим? Пізнанням Бога. Земля буде наповнена славою Божою, пізнанням Божим, як вода наповнює океани.

Який принцип? Як до цього дійти? Ісус дав нам ключ, розуміння: «Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста» (Матвія 12:34). Не навпаки! Цей принцип називається від внутрішнього до зовнішнього, від духовного, Божого до людського, видимого. Якщо ми сьогодні не підемо принципом Христа, тим вченням, ми не досягнемо до тих благословінь, які говорить Бог. Ми будемо ганятись за вітром, ми будемо створювати зовнішні речі і вони будуть розсипатись. Знову і знову так важливо людині бути в дусі, в Слові, в церкві, бути в Божих роздумах, відділяти себе знову ізнову від якихось світських речей. Саме те, що наповнює нас зсередини, як служителів, як віруючих, як батьків, як політиків, бізнесменів, це буде впливати на моє оточення, середовище.

Що каже ворог? «І зіпнулась земля перед Божим лицем, наповнилась земля насильством» (Буття 6:11). Ворог працює над тим, як наповнити землю насильством, злом, безбожністю.

Ми спочатку наповнюємось Духом Святим, ми хрестимось всі одним Духом в одне Тіло. Тому, якщо ми хрещені Духом Святим, наповнені, ми хрещені Духом в Тіло, в Церкву, наш розум відновлений, тоді, ми починаємо наповнювати землю Божими принципами, Божим Царством, Божими ідеями, думками, постановами. І тим людям, які біля нас живуть, служать, працюють, їм стає добре. І це правда!

4. Оволодіти землею

Це право власності. Це робота, бізнес, служіння. І знову ми тут згадуємо, що ми не віримо в лотерею. Оволодіти землею ‒ це така наказова форма, форма праці. Це мається на увазі якась битву, якісь зусилля, труднощі… Це не просто! Благословіння приходить через оволодівання. Перестаньте бігати за швидкою наживою. Це марнота. Це не працює. Бог так не веде. Він веде поступово, крок за кроком.

Тут, на тому етапі ми формуємось, стаємо особистостями. Тут, проявляється наша мудрість, наше терпіння, наші добрі діла, плоди. Ми здобуваємо досвід, ми оволодіваємо. Ми закладаємо принципи. Ми формуємось, як служителі, як бізнесмени, як учні Христові. Десятки років ми формуємось. Якщо людина не формується, вона здатна просто хапати вершки, і в 70-80 років вона буде біля розбитого корита, розчарується.

Оволодій своєю землею! Потрать час, сили, нерви, але оволодій своєю землею. Кожен з нас повинен вчитись на прикладі Ісуса Навина.

Що сказав Ісус? «Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його» (Матвія 11:12).

Що хоче ворог? Ворог хоче дати нам розваги, різні залежності, легкий шлях збагачення, щоб, в результаті, ми служили цьому світу і не мали Бога в серці.

5. Пануйте

«Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить» (Луки 10:19). Панування ‒ це авторитет, певна насолода Божим життям, тим, що ми досягнули. Спочатку, ти працюєш на авторитет, потім, авторитет на тебе. Але в різних сферах це може бути по-різному. Коли ти боровся, плодився, розмножувався, наповнював землю, оволодівав нею і тепер ти пануєш. Ти живеш, царюєш, ти плідний, ти досягнув. В тебе в серці є стержень. Якщо приходить криза, війна, хвороба, навіть фізично ми щось можемо втратити, стержень завжди залишиться. Ніхто в тебе той корінь не вирве. Як тільки приходять сприятливі можливості, ти відразу повертаєшся до того стану, де ти був. Люди, які ганяються за вітром, в один момент втрачають все і сходять з розуму. Люди Божі, які мають стержень, якщо, навіть, втратять все, та основа, стержень, рано чи пізно підтягне, як той магніт, і ти набудеш, тому що це твоя природа.

Сатана цей принцип змінив. Він хоче, щоб ми панували над людьми, контролювали. Люди сьогодні добиваються своїх цілей завдяки іншим людям, їхнім якимись інтересам. Але, насправді, панування ‒ це земля, звірі, це процес, а не люди. Сатана перекрутив це, але Господь хоче це повернути. Тому, ми люди. Ми маємо владу над плазуючим, над сатаною. Людьми ми не маніпулюємо, не контролюємо. Навіть, раб, Біблія каже, що він є вільний в Христі. Ми є вільні. Тому, ми маємо владу наступати на змій і скорпіонів. Ми маємо владу жити повним життям.

«Так написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий. Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь. Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити» (1 Коринтян 15:45-49). Ісус є другий Адам. Адам втратив благословіння. Ісус повернув ті благословіння. Тому, сьогодні благословіння Адама, Авраама через Ісуса Христа, як другого, останнього Адама належить нам. Тому, кожен, хто народився від Духа, це народився від Христа. Ісус є благословенний по вірі. Тому, все, що нам залишається, стати твердо, непохитно, перезавантажити систему свого розуму, свого серця, по-іншому подивитись на себе, що ти більше не проклятий, більше не жертва, ти більше не є доля випадку якогось, ти всиновлений, домашній, благословенний. І Бог починає формувати твою долю. Питання просто ‒ на якому ти кроці? На якій ти сходинці?