Чи мотивує Бог сьогодні нас? Без мотивації ми нічого не будемо робити. Якщо в вашій праці, в вашому навчанні немає мотивації, ви будете робити, щоб робити, не очікуючи якогось серйозного результату.

Є якийсь мотиватор, який заставляє робити більше, ніж достатньо. Якщо людина не мотивована, вона буде просто проживати. Вона буде робити лиш би щось робити.

А як Бог мотивує сьогодні людину? Всі ми знаємо, що Христос заплатив за нас ціну, Христос обіцяє нам небеса. Христос каже, що буде близько з нами. Ми десь це розуміємо, знаємо підсвідомо, але чому так багато сьогодні християн перегорає? Чому так багато сьогодні християн не ставлять акцент на таких базових, фундаментальних словах? Чому, сьогодні, коли ми приходимо на молитву, ми бачимо не цілу церкву, а 15-20%? Ми знаходимо собі різні відмовки… Воно нас не запалює. Немає стимулу, цієї внутрішньої енергетики, немає цієї мотивації…

Бог мотивує людину. 3 напрямки мотивації від Бога:

В Старому Завіті відбуваються унікальні події. Дуже важко повірити, наприклад, в такі моменти, коли Бог показує Свою силу, Свою руку, а люди подивились, насолодились в якійсь мірі, розвернулись і пішли знову кудись…

Вікіпедія говорить, що мотивація ‒ спонукання до дії, динамічний процес фізіологічного плану, керуючи поведінкою людини, який визначає її організованість, активність та стійкість, здатність людини діяльно задовольняти свої потреби. Сама мотивація спонукає до дій.

«І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було не достатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли. І дав Ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського. А їхніх синів Ти помножив, як зорі небесні, і ввів їх до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли посісти. І ввійшли сини, і посіли той Край, і Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеян, і дав у їхню руку їх та царів їхнії, та народи того Краю, щоб чинити з ними за своєю волею. І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливи, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром. І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе. І чинили вони великі образи. І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх. А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям дава їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів» (Неемії 9:21-27).

«Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея до Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці. Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, і вони воювали проти них. І кликали вони до Господа та говорили: «Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі» (1 Самуїлова 12:8-10).

Це один із способів Бога мотивувати свій народ, щоб народ рухався в правильному напрямку. Це один із Божих способів впливати.

Деколи, в нашому житті є певні складні моменти. І ми, часто, нарікаємо і кажемо: «Боже, чому? Боже, за що?»

Є різні моменти звичайно ж, але є моменти, коли Бог через утиски, труднощі привертає до Себе увагу. Біда заставляє людину повернути свої очі до неба. Наші труднощі, випробування не для того, щоб нас зламати, відкинути. Всякого роду іспити спонукають направити погляд на Христа, передивитись своє життя. Бог ніколи про тебе не забуває. Ми завжди і всюди повинні пам'ятати ‒ Бог від нас ніколи не відвертається. За кожного з нас заплачена висока ціна ‒ ціна Його Сина. Тому, Він буде все робити для того, щоб знов і знов наше серце було з Ним, наш погляд був направлений до Нього, щоб наші кроки рухались в правильному напрямку. Сьогодні, це не завжди просто. Як збалансувати час? Як приділити час для Бога? Як вирвати себе з інтернет простору? Бог мотивує нас різними методами для того, щоб ми не втрачали цей правильний фокус.

«Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління. Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, а в благочесті братерство, а в братерстві любов. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа» (2 Петра 1:3-8). Бог по Своїй милості дає простій людині Себе пізнати. Великий Бог, Який тримає небеса і землю сьогодні відкривається нам, простим людям. Але ми десь на цьому не ставимо серйозний наголос.

Коли ми ідемо в церкву, ми повинні розуміти, куди ми приходимо, з ким ми зустрічаємось, ми повинні зрозуміти, що Він тут буде говорити, дивитись на твоє серце. Він хоче щось навчити нас. Так часто ми виходимо з церкви нічого не отримавши, тому що Бог святий, Бог хоче шани, правильного положення серця, щоб ми грали на Його умовах, а не на своїх. Він хоче, щоб ми мали це розуміння, що Він тут посеред нас ‒ Святий, Грізний, Великий, в якому захована вся мудрість і премудрість світу.

«А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах» (Даниїла 1:17). Бог каже, що якщо будеш шанувати Його, Він дасть пізнати Себе, Він відкриє тобі глибину мудрості, покаже те, що не підвладно ні одному розуму людському.

Що таке бути з Богом сьогодні? Коли ми прикладаємо певні зусилля, стараємось, робимо Бога Своїм Господом  і ми хочемо Його знати (не просто якісь правила і закони).

«Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа, в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Колоссян 2:2-3). Коли люди в щирості свого серця шукають Бога, Бог буде відкривати те, що не підвладно знайти в книжках. Бог серцезнавець кожного серця.

Бог робить дивовижні речі. Якщо ти Його, Бог каже, що в Христі захована вся мудрість і премудрість і Він відкриє її тобі. Це наш час. Сьогодні, коли ми дивимось на Бога, включається мотивація, ця внутрішня сила. Бог хоче стимулювати тебе, дати якусь певну нагороду.

Ми, як християни, відроджені люди маємо дивитись на своє серце, на Писання і знаходити ці внутрішні резерви, внутрішні імпульси, ставитись до Писання з повною відповідальністю і повною серйозністю. Коли ми розуміємо, що Сам Творець хоче з тобою говорити, щось відбувається в серці, ти такий не будеш, в тебе піднімається ця ревність, ти починаєш себе цінувати, ти починаєш по-другому дивитись на певні речі, цінувати кожен день. За що дякувати Богу? Не перерахуєш, якщо будеш мати правильне положення серця.

Другий мотиватор ‒ це пізнання Бога, Богошукання. Бог не просто дає виклик, Він каже, що, якщо будемо шукати Його цілим серцем, ставити правильні пріоритети, Він дасть Себе знайти, доторкнутись до Нього, до Його мудрості, до Його сили, до Його слави. Бог дасть Себе пізнати.

Ми завжди хочемо мати нагороду. Нам треба цей мотиватор. Якщо немає мотиву, наша дія не ефективна. За всякою мотивацією є своя ціна. Пізнання Бога, яке Бог нам відкриває сьогодні ‒ це унікальний шанс для людей, які примирились з Богом ‒ знати Його, розуміти Його, мати цю силу неба, яка буде тебе наповняти.

«Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі» (Филип'ян 3:20-21). Ми повинні працювати над цим, думати про це, направлятись в цьому напрямку. Якщо ти не вибираєш напрямку неба, то куди ти попадеш? Якщо людина не думає про небеса, якщо вона не ставить собі цілі бути на небі, вона не буде ніякої ціни платити. Ти не думаєш про це, не хочеш цього і ти нічого не будеш робити в цьому напрямку.

«Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви» (Івана 14:1-3). Христос говорив про те, що Він прийде за Своїм народом і підніме його до Себе на небеса, і буде вічно з ним там панувати.

Це хороші мотиваційні приклади для нас.

1. Утиск і випробування концентрують нашу увагу на Бозі, тому що ніщо інше більше не має значення. Коли є утиск, біль, труднощі, ніщо інше тебе більше не цікавить. Ти розумієш, що, якщо складна ситуація, вихід може дати тільки Бог.

2. Богошукання, Богопізнання, дар пізнати Бога, можливість бути в Його присутності ‒ це теж не залишається без нагороди. Бог каже, що кожен, хто буде шукати Його, Він дасть Себе знайти. Він дасть тому нагороду не десь і колись, а сьогодні і зараз, відкриє дари і таланти сьогодні, дасть розуміння і мудрість сьогодні, відкриття сьогодні, зробить тебе сильним сьогодні.

Бог хоче дати нам розуміння того, що Він з нами близько, Він, як Тато, Він хоче показати нам нагороду. Він мотивує нас кожного разу. Бог каже, що Він Той, Який себе проявить, Який заплатить тобі, Той, Який дасть себе відчути.

Ніщо інше не рухало цими людьми, про яких ми читаємо в Біблії, як пізнання Бога. Вони знали Бога і готові були робити безумні поступки заради Христа.

3. Небо, це життя з Ним у вічності. Не нехтуйте цим! Пам'ятайте про це! Це наш шлях, наш курс.

Наша ціль, наш фокус ‒ це небеса, де Ісус каже, що хоче, щоб ми були там, де Він є, там все добре, там все приготовлене. Батько все приготував. Тепер просто тримайте фокус в цьому напрямку.

Тому, коли ми будемо триматись цих векторів правильних, маючи цю мотивацію, наше відношення буде інше, наша ревність буде інша, наша праця буде інша. Те, що в нас є безцінне ‒ вибір дарований нам ще в Едемському Саду. Ми в праві вибирати ‒ чи шукати Бога, чи займатись дурницями, чи рухатись на небо, чи бути десь в іншій стороні, чи проходити утиски достойно, уповаючи на Господа, чи розчаруватись десь в Господі… Це наш вибір!

Коли ми маємо ці приклади, різні мотиваційні вектори, які Бог сьогодні хоче показати нам, це буде, як внутрішня сила, внутрішній мотиватор, який буде давати силу там, де ти безсилий, який буде давати бажання там, де його немає, який буде робити з тобою те, що по розуму неможливо зробити.

Ця внутрішня мотивація, яку Бог хоче сьогодні показати нам, може робити дивовижні речі з нами, вона може давати нам силу в неможливих речах, вона може давати цей вогонь, імпульс, спонукати до дій, які б ми ніколи не зробили.