Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Знайди себе. Частина 1

Олег Савчак

Кожен повинен знайти себе, щоб служити Господу, служити людям, приводити людей до Бога, щоб все, що ми робимо послужило комусь, і ще хтось пізнав Бога, побачив Його любов, ласку, побачив Господа в нашому серці, в нашому відношенні. Кожен повинен знайти себе в Господі, в Церкві, в служінні. Ми повинні ототожнити себе з ділом Божим.

«Щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою» (Филип'ян 3:9). Кожен з нас має спокусу знайтися з власною праведністю. Інше слово «самоправедність» − це праведність від заслуг, від діл людських, від досягнень людських, які нас надимають, ведуть до гордості. Коли ми ще нічого не зробили, ми впокоряємось, в нас ще немає заслуг, такої самоправедності, але, як тільки ми в світі, чи в церкві чогось досягаємо, ми починаємо десь підсвідомо тим хвалитись, або гордитись. Павло постійно пильнував на ту тему. Павло мав цю боротьбу… Якщо Павло мав цю боротьбу, то як тоді щодо нас? Те ж саме! Ця вічна дилема – діла і віра, Закон і благодать… Ми спасаємось без діл Закону. Ми не можемо заслужити спасіння. Спасіння ми приймаємо по вірі, по благодаті, через віру в Христа, через глибоке і щире покаяння. Але інше місце Писання говорить, що ми повинні звершувати своє спасіння. Христос кожного буде судити по його ділах. Як ми себе шукаємо? Про що ми думаємо?

Ми будемо говорити про служіння, про працю, де б ми стали працівниками, не теоретиками, філософами, але ми б були кваліфікованими християнами, кваліфікованими дітьми Божими, які постійно покращують свою майстерність. Ми хочемо знайтись не з власною праведністю, не просто від діл Закону, не заслужити, не доказати, а праведність від віри – це те, що природно народжується в мені, як результат мого нового серця і моєї великої любові до Бога.

Групи людей відносно служіння, ставлення до Божих діл, до Церкви:

1. Люди байдужі. Вони нічого не роблять. Вони просто сидять (чи в Церкві, чи на домашній групі). Вони не радіють з тими, хто радіє і не плачуть з тими, хто плаче. Служіння Господу і людям це не їхня тема. Часто, ці люди взагалі не відроджені. Вони не пережили дотик Божий. Вони просто ходять за компанію. Деякі люди з цієї категорії шукають вигоду, або користь. Якщо в церкві будуть роздавати гуманітарну допомогу, або подарунки, то ця категорія людей буде зростати. Не завжди кількість людей в церкві про щось говорить. Це люди, які блукають. Вони ніяк не можуть знайти церкву, яка б їм підійшла. Вони ніяк не можуть себе ототожнити з якоюсь церквою.

2. Експерти – люди, які нічого не роблять, але вони все знають. Як можна вчити когось, якщо ти сам цього не розумієш? Якщо ти не застосовуєш на практиці якісь правила, якісь служіння, методи, як ти можеш навчити інших людей? Але багато не розуміють і навіть не намагаються включитись, зрозуміти це поняття. Тому, продовжують бавитись в експертів. Вони не мають плоду і не мають що показати своїм життям.

3. Люди ображені. Кожен з нас рано чи пізно ображав когось, чи був сам ображений. Ми когось засмучували і хтось нас засмучував. Ми люди, ми емоційні, ми помиляємось… Але, якщо ми завжди знаходимо в собі мужність просто поговорити з людиною, просто пояснити, не обов'язково завжди довести, або досягнути згоди. Деколи, це просто неможливо, тому що є різні погляди, смаки, те, як ми дивимось по-різному на одні й ті самі речі. Такі люди ображенні по житті. Вони шукають, де б образитись, де би спокуситись, показати своє незадоволення. І вони постійно цим зайняті. Вони постійно виясняють ситуацію.

4. Працівники – це ті, які служать. Це робітники, які допомагають. Вони вкладають себе, жертвують своїм часом, силами, грошима. І тому, вони, як правило, не мають часу на глупоту. Вони глупоту не помічають. Якщо людина зосереджена на роботі, на результаті, це, як свого роду шори, які обмежують тебе знати все, говорити все. Є люди до яких плітки доходять останніми, або взагалі не доходять. Чому? В міру того скільки людина зайнята Божими речами, вона правильно вкладає свій час, свою увагу, свої сили, вона ізолює себе. Вона освячує себе, свою голову і серце від негативних речей. Це ті люди, які ніколи не говорять, що їх не люблять, тому що, служачи іншим, постійно відчувають любов і вдячність від тих кому служать, допомагають.

До якої категорії відносиш себе ти? Де ти себе знаходиш? Або де ти себе знайдеш? Так класно, щоб ми знайшли себе не від діл Закону, не від філософії, не від думок експерта, щоб ми знайшли себе в праведності від Бога по вірі. Якщо ти знайдеш себе там, твоє життя зміниться. З чим, з ким ти себе ототожнюєш? Одна і та сама сфера, одне й те саме середовище, люди, просто інший підхід, абсолютно інше ототожнення.

Як ми себе подаємо? 

Підходить до кінця земне служіння Ісуса Христа і на Нього звалився весь тягар гріха. Христос знає, що за мить Його схоплять, за короткий час Його будуть бичувати і розіпнуть. Він збирає Свою команду, Своїх вірних молитовників, ходатаїв і просить підтримати Його в молитві. «І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: «Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?» (Марка 14:37). Як тільки щось відбувається і ми частина чогось (натовпу), ми робимо, як всі, ототожнюємо себе з всіма. Бог має право і владу не залежати від того принципу. Він з кожним окремо має справу. Коли людина ототожнює себе з більшістю, в неї приходить такий фальшивий мир («нас таких багато, як я…»), і вона стає смілива, підпирається натовпом. Вона себе обманює в тому, що Бог не може всіх заперти в пекло. Якщо одну людину висмикуєш, вона зразу боїться, приходить паніка, страх. Не підпирайся кимось, натовпом, іншими! Дивись за собою, відповідай за себе! Знайди себе на вузькому шляху! Не ототожнюй себе з натовпом − на роботі, на вулиці, в якихось подіях. Якщо ми ідемо до зрілості, говоримо про служіння, ми не підпираємось натовпом, ми беремо відповідальність на себе, чи це добре, чи це погано, ми знаходимо себе. Бог має таке право, владу – не судити всіх однаково, не дивитись на всіх, як на натовп, а висмикувати будь-кого з нас, будь-коли, в будь-якому служінні і питати в очі, один на один, чому ти зробив, чи не зробив, що ти думав, коли так поступав…

Є певна формула, певна послідовність, як ми знаходимо себе в нас в церкві, як ми розвиваємось, зростаємо:

1. Людина спасається. Без спасіння служіння іншим це будуть мертві діла. Людина повинна спастись, народитись згори. Служіння без народження згори і без покаяння – це фарисейство, це релігія, там ніколи не буде сили, яка може трансформувати серця і життя людей.

2. Навчання «Біблійні основи» − 14 тем, які дають ріст, поштовх, які включають, запалюють ваш внутрішній ресурс, дають вам можливість задіяння і ототожнення себе з кимось, з якимись людьми, сферами, служінням.

3. Домашня група. Кожен повинен бути причетний до якоїсь домашньої групи. Це місце тренування, лідерства, пасторства, місце відпочинку, любові і прийняття. Важливо, щоб кожен себе ототожнив з якоюсь домашньою групою. Ні одна домашня група, ні один пастор, чи церква не є досконалі. Але, якщо ці люди, ця церква, ці люди є вам рідні, тоді, ви вже не шукаєте досконалість, ви шукаєте рідність і ототожнення.

4. Водне Хрещення. «Біблійні основи» якраз і ведуть до Водного Хрещення. Ми проходимо навчання і вкінці заключаємо Завіт з Богом.

5. Хрещення Духом Святим з говорінням на інших мовах. Сповнення Духом Святим – це важливий крок до служіння, без Нього служіння не має сили, молитва не має сили, проповідь Євангелія не має сили.

6. Практичне служіння – це така маленька відповідальність.

7. Навчання до членства – одна з умов, щоб бути членом церкви – це бути задіяним в якомусь хоча б маленькому служінні. Якщо людина − член церкви, вона автоматично вже служитель. Кожне служіння є важливе.

8. Лідерський коледж. Дуже багато людей, які пройшли коледж сьогодні є служителями.

9. Лідерство – лідери груп, лідери служінь різних.

10. Учнівство – коли ви стаєте тренером, ви тренуєте, в вас вже є учні. Ви вже не просто відвідуєте церкву, чи служіння, ви тренуєте.

«А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчати» (2 Тимофію 2:2). Учнівство – це тренерство, це здатність навчити власним прикладом.

Римлянам 12:1-21

Проповідь в відео-форматі

ddd