Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Піднімай гідність ближнього свого

Роман Боднар

В кожної людини є закладена певна цінність, певна гідність.

Бог знає цінність кожного з нас. Він бачить, що в тобі є всередині.

«Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх» (Филимона 1:4). Це послання – це такий еталон наскільки Павло вміє етично, мудро, гарно написати і підняти авторитет людей. Апостол Павло підкреслює, що Филимон для нього є важливий, він його не забув.

Дуже важливо нам пам'ятати, коли хтось щось зробив нам добре. Павло міг наказати Филимону, але краще це зробити не з наказу, а з любові, тому що, якщо людина для тебе цінна, близька, то ти не дуже можеш їй накази віддавати, а от попросити, як друга − це набагато краще і приємніше. Тому, він переводить його з рангу підлеглого в ранг близького друга. Дальше, Павло вже починає просити про раба, він називає раба сином своїм, він підводить до себе його найближче. Піднімаючи гідність людей, нам легше стає співпрацювати. Павло піднімає важливість і цінність як власника раба, так і самого раба. Він настільки підняв авторитет як одного, так і іншого, що після того листа неможливо відмовити, зробити щось не так.

Це дуже коротке послання в якому Павло, як найвищий авторитет підняв до свого рівня і раба, який втік, і власника цього раба, який був бізнесменом.

Для чого нам цей лист в Біблії? Це якраз той приклад, як нам треба відноситись до людей. Випереджайте одне одного в пошані, говоріть наперед одне одному ці добрі слова. Шануйте один одного, поважайте, тому що кожен з на є гідний, щоб називатись Божим сином. Через це послання ми бачимо, що ми маємо не просто говорити якісь улесливі слова, а бачити цей потенціал, цінність, яка закладена в кожну людину. І саме тим потенціалом, тою цінністю людина потім може послужити на справу Божу.

Кожна людина має якийсь особливий дар, можливо, ще не всі його проявили, побачили, можливо, ще й сама людина не розуміє що це і для чого, але він вже є. Наша відповідальність – це наша здатність донести свою думку про людину настільки, щоб людина повірила в свій потенціал, щоб людина зрозуміла, що вона таки важлива, цінна, що вона може щось зробити, при чому безумовно.

«Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах» (Ефесян 1:3). Ми маємо бути впевнені, що Бог вже нас благословив. Коли Бог нас вибрав, ми були ще брудні, нечисті, з якимись не такими думками, але Бог вже до того нас вибрав і поблагословив. Ще світу не було, а вже план на нас був – поблагословити. Божа воля на життя кожного з нас, щоб нас поблагословити, всиновити, бо Він так захотів, Йому так подобається робити. Ви вже сьогодні обдаровані благодаттю Божою, навіть, якщо щось не так, можливо, ви цього не бачите і, навіть, коли ми переходимо важкі часи, якраз саме ця благодать помагає нам їх перейти.

Якщо Господь нас благословив, якщо Він Свою благодать в нас намножив, то і те Царство, що є на небі, воно буде і на землі в тих людей, які в це вірять, які це приймають, які цим живуть, які в цьому впевнені. Господь каже, що ми є цінні, важливі, талановиті, наділені благодаттю, милістю, любов'ю. А сатана робить все навпаки.

Є оточення, яке на нас впливає, яке формує нашу думку, навіть, про нас самих. Нам треба пам'ятати не тільки про те, яке оточення довкола нас і вибирати його, але і ми є оточенням для когось, і те, що ми говоримо, як ми себе ведемо, це має так само велике значення. І так, як Господь нас покликав, вибрав нас, Він вибрав нас для того, щоб потім звершувати Свої справи через нас, і нам треба вміти і вчитись так, як Він піднімає авторитет людини, її цінність, щоб ми так само робили. Чим ближче ми до Господа, чим більше ми в Його Слові, тим більше наш характер стає подібний до Божого, і ми дивимось вже на все через Писання, через Слово Боже.

«Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9). Слово Боже вчить нас, щоб ми дивились на ближнього так, як ми дивимось на себе. Якщо ми навчимось так дивитись, нам буде легше і тоді в нас і конфліктів не буде виникати.

В нашому житті є різні люди з якими комфортно і з якими не комфортно, і це відношення наше має бути правильне (навіть якщо людина тобі незручна, вона тебе нервує…), як живий Господь, то Він з нею розбереться. Не треба в жодному разі критикувати людину.

Як побачити в людині гідність? Тільки через Слово Боже. З людської точки зору побачити гідність можна тільки крізь призму Слова Божого. Говорити людям слова, щоб підняти їх авторитет, їхню гідність і в своїх очах і в очах оточуючих. Ми покликані, щоб нести людям світло, підбадьорювати їх, піднімати.

«Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!» (1 Солунян 5:15). Це має бути наш девіз. Навіть, якщо людина не така, як би нам хотілося, ми не маємо відплачувати їй тим самим, а дбати про добро один для одного, і тоді, в своєму житті ми побачимо Божу славу і в житті тих людей.

Проповідь в відео-форматі

ddd