«Не обманюйтесь, брати мої любі!» (Якова 1:16). Таких застережень, як виявилось, в Біблії є дуже і дуже багато.

Ми маємо переглянути своє життя, чи немає обману в нашій голові, яким ми самі себе обманули.

Обман – невідповідність істині, те, чого немає насправді, хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням органами чуття.

Обман може бути: направлений на тебе; направлений тобою на когось; направлений на себе самого (самообман). Обман є поганим у будь-якому вигляді.

Чому людина себе обманює? Тому що їй це вигідно, вона просто дуже хоче, щоб цей обман був дійсністю. Ми, люди, відчуваємо, коли нас обманюють.

Розглянемо, що Біблія вчить нас, де ми можемо себе обманювати?

1. Необ'єктивна оцінка собі і своїм діям.

«Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює» (Галатам 6:3).

«Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!» (1 Івана 1:8).

«Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!» (Якова 1:26). Що мається на увазі «своє серце обманює»? Мається на увазі, можливо, серце, як м'яз?

Що є серце? Що з ним відбувається?

• Серце може бути чистим
• Серце може бути до чогось прив’язаним
• Серце може бути покірливим
• Серце може бути наповненим, як від Бога так і від диявола
• Серце може затовстіти, як здатність – не чути і не бачити істину
• Серцем любимо
• Серцем ми розуміємо щось
• Серцем наближаємось і віддаляємось від Бога
• Серце може тривожитись і не тривожитись
• Серце може палати, як індикатор до істини
• Серце може бути наповнене смутком, а може і радістю
• Серцем віруємо
• Серце можна обманути
• Серце можна привчити
• Серце може винуватити нас

З цього можна зробити наступний висновок: Серце – це наша духовна складова, де мешкають наші емоції та бажання, це наша сутність і свідомість. Серце – це, як алегорія, щоб дати нам розуміння того, як працює наша свідомість, а точніше, як важливо, щоб вона працювала правильно. Те, що в нашому серці впливає на наші емоції, волю, інтелект, світогляд, сім'ю, роботу, відношення до Бога і т. д.

2. Самообман, який має на меті реалізацію своїх пожадливостей, заховуючи це під благими і невинними намірами (1 Самуїла 15:1-3; 12-22). Обманюючи себе, ми бажаємо щось притягнути в своє життя під благими намірами. Наприклад, зробити християнську наколку, щоб проповідувати. Людина просто, насправді, хоче реалізувати свої амбіції, свої бажання, похоті. Але Бог бачить наше серце, судить наміри наших сердець. Він бачить наші мотиви.

3. Апостол Яків застерігає нас, щоб ми не обманювалися ідеєю, що Бог нас спокушає (Якова 1:12-17).

Всі пожадливості, похоті, все негативне не виходить від Бога, це ти такий є просто. Ми маємо приймати правильні рішення. Всередині нас є воля, яка має бути підкорена Духом Божим. Ми маємо вибір – йти нам за цими похотями, чи не йти. Якщо ти пішов за пожадливістю, то пожадливість породжує гріх.

Пожадливість – це, як трамплін, політ, як гріх, приземлення, як смерть. Автор послання каже, щоб ми не обманювались, що ми самі виїхали на цей трамплін (захотіли гострих вражень). Тому, ніхто крім нас у цьому не винуватий, а тим більше Бог!

4. Апостол Яків каже, що ми можемо обманути себе і стати слухачами Слова, а не виконавцями. «Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм! Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того! Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу» (Якова 1:22-27).

Християнство твоє має виражатись в твоїх справах. Ми не можемо обманювати себе, що все станеться самим собою. Ми маємо щось робити. Нам потрібно працювати, щоб чогось досягати.

5. Дуже легко обманутись, стараючись дати оцінку іншим людям. Наші стереотипи створюють шаблони, які в свою чергу вводять нас в оману.

«Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїлова 16:7).

Як ж нам запобігти самообману? Як нам вберегтись від цього?

1. Знати істину, володіти істиною.

2. Довіряти істині.

Якщо я довіряю істині, тоді я роблю так, як говорить Слово Боже, не хитаючись. Немає кращої стратегії, інструкції, ніж Боже Слово. Ми повинні настільки довіряти Божому Слову, щоб перемагати в цих конфліктах.