Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Велика віра Еноха

Ігор Іванишин

Без віри догодити Богу не можна. Ми можемо думати, що велика віра, це щось таке, що мають люди, про яких говориться в Біблії, а ми, просто живемо собі, ходимо до церкви в неділю і все… Напевно, кожен з нас собі має уявну картинку, як виглядає велика віра. Якщо ми не відносимось до категорії великих служителів, яких всі впізнають в новинах, в яких велика віра (Геннадій Мохненко, Біллі Грем, Нік Вуйчич), яких ми вважаємо людьми великої віри, то себе ми вважаємо простою людиною, яка просто собі ходить в неділю до церкви.

В Біблії є місце, де Бог виставив список людей, на яких Він подивився і сказав, що ці люди мають велику віру. І навпроти кожного імені в цьому списку коротко описується чому Бог вважає, що ті люди мають велику віру (Євреїв 11). Там, ми зустрічаємо імена таких людей, як Ной, Авраам, Йосип, Мойсей, Давид… Напевно, сучасними аналогами тих імен на сьогоднішній день були б імена таких людей, як Геннадій Мохненко, Нік Вуйчич, Біллі Грем, Рейнхард Боннке і інші люди, імена яких ми впізнаємо.

«Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив» (Євреїв 11:5). Енох – це людина, яка прожила настільки сильне життя в вірі, що він догодив тим Богові, що Бог переніс його живим на небо. Яким чином Енох потрапив в цей список? Як він продемонстрував свою велику віру, так як це зробили Мойсей, Давид та інші мужі віри?

Про Еноха в Біблії взагалі згадується декілька разів. Присутність Еноха в цьому списку героїв вказує нам на те, що для виконання буденних завдань життя потрібна велика віра.

«І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха. І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок. А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ. І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог» (Буття 5:21-24). Що показує нам приклад Еноха? Це те, що в буденності нашого життя ми можемо знати Бога і ходити з Богом, і, власне, цим догодити Йому – своєю ходьбою з Богом.

Ходити з Богом                                         Догодити Богові

СЗ                                                                      НЗ

На перший погляд це виглядає, як розбіжність – ходити і догодити. Але Бог дає єдине пояснення в Своєму Слові, що

Ходити з Богом = Догодити Богові

СЗ                             НЗ

Коли ми говоримо про ходіння з Богом, то воно різне буває:

1. Ситуація, коли ходіння зводиться до дисципліни. Це для тих, хто вважає, що їм бракує більше фізичних вправ в житті. Можливо, вони не дуже люблять рухатись, чи мають сидячу роботу. Це дисципліна – ти заставляєш себе це робити.

І в християнському житті, часами, теж бувають періоди, що ми маємо мільйон справ і не знаємо куди ще втиснути молитву, читання Біблії… Але ти розумієш, що може статись щось духовно зле, якщо сьогодні, завтра ти пропустиш молитву… І ти хочеш-не хочеш, заставляєш себе, дисциплінуєш себе. Без дисципліни в стосунках з Богом нікуди, бо ти знаєш, що наша плоть тягне нас вбік, від Бога, плоть хоче плотського, попри те, що є внутрішній чоловік, який прагне духовного, Бога, наша плоть часто бере верх, тому, її треба дисциплінувати.

2. Інший тип ходьби, коли просто немає інших варіантів і ти мусиш йти. Так само і в нашому християнському житті з нашою вірою буває те, що ми в такому середовищі, де моляться, читають Біблію, приходять в церкву, співають – це є частина нашого життя, ми пливемо по течії. Це є наша ходьба з Богом.

3. Тип ходьби, який нагадує романтичні побачення з чоловіком, чи дружиною. Коли ми читаємо: «І ходив Енох з Богом…» там саме про такий тип ходьби йдеться. Це ходіння з Богом, коли ти з Богом перебуваєш не тому, що тобі треба, не тому, що іншого виходу немає, чи всі так роблять, не тому, що ти себе заставляєш, а тому, що твоє серце тягнеться, твоя душа цього прагне, тому що ти закоханий в Бога, тому що ти усвідомлюєш від чого Він тебе спас тут, на землі, ти усвідомлюєш грандіозність Бога, те, як Він передбачає все наперед, як Він відноситься з розумінням до всіх моїх слабостей, невдач, прощає всі мої гріхи, любить мене, простягає завжди Свою руку і ти знаєш, що немає кращої Особи, яка так глибоко розуміє і знає твої потреби. Немає кращого часу, ніж час з Ним. Ти ходиш з Ним по житті – ти так живеш.

Як жити нам в гріховному світі і ходити з Богом, залишаючись християнином в світі, який повний несправедливості, зла, агресії, спокус? Ми живемо в світі, в якому страшно за себе і своїх дітей. Рівень зла і жорстокості зашкалює. Шокує кількість людей, які готові вбивати невинних тільки щоб про них згадали в новинах. Це жахливо! І страшно, коли в руках таких людей опиняється влада, вони стають над цілими країнами.

Яка реальність була в часи Еноха? Те, серед чого жив і ходив Енох було набагато гірше, ніж те, що ми бачимо зараз бачимо. Тоді, в суспільстві теж котилося все від поганого до ще гіршого. Все просувалося з страшенною швидкістю. І в таких умовах ходив Енох і догодив Богові своєю вірою. Енох жив в час, коли зіпсутість людства досягнула свого максимуму. Його життя радикально вирізнялося на фоні решти. В той час, коли вірність Богу, віра в Бога, Божі цінності, чисте сумління, милосердя, інші чесноти вже давно стали чимось старомодним, незрозумілим, Енох якимось чином умудрявся жити радикальним життям. Ось тому, він є серед героїв віри, які могли, будучи простою людиною, догодити Богові настільки, що Він його взяв до себе.

Якщо ви думаєте, що ходити з Богом заважають вам ваші буденні обов'язки, то подумайте наскільки складнішим завданням було це в ті часи для Еноха, коли він ходив з Богом і догодив Богові. Отож, коли ви будете готувати їсти, оплачувати рахунки, прибирати в квартирі, чи займатись якимись іншими буденними справами, не дивіться на ці моменти, як на щось віддалене від догоджання Богові. Просто скажіть, що навіть в ці моменти ви догоджаєте Богові, тому що в ці моменти ви ходите з Ним вірно. Ходження з Богом вимагає віри.

Коли Ісус ще не зробив жодного чуда, не вчинив нічого відомого, не промовив ще жодної проповіді, через Нього не покаялась ще жодна людина, Він вже був на той час послушним Сином своїх батьків. Він був теслею, працівником хорошим і Він був тим, про Кого Його Небесний Батько сказав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 17:5).

«Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагород» (Євреїв 11:6). Те, що Енох отримав, потрапивши на небеса, було тим самим що він тут любив, до чого тягнулась його душа, те, чим він захоплювався – це Сам Бог. В результаті він отримав Бога – Того, Якому він молився, Якому довіряв і вірив. Сам Бог став його нагородою.

Якщо ми на хвилинку зупинимось і заглянемо в своє серце, ми зрозуміємо, що, насправді, воно тягнеться до приємного, до якоїсь гармонії, до миру, до того, щоб нас любили і щоб ми когось любили. Бог є найбільшим джерелом миру, любові і спокою, блаженства, прийняття, краси. І ми будемо хотіти таку нагороду. Ми хочемо бути в Ньому, насолоджуватись, спілкуватись з Ним, щоб це ніколи не закінчувалось. Бог є посеред того, хто прагне тут, зараз, і посеред буденного життя, яке б воно страшне не було, ми умудряємось жити, як жив Енох – щодень ходити з Богом, прагнути Його. Той, хто прагне Його тут, для нього Бог буде нагородою там. Тому, дивіться в своє серце відтепер, чи ви Його прагнете, чи ви Його правильно розумієте, чи Він для вас Живий Бог. Налаштовуйте своє серце, якщо це не так, робіть щось з ним. Робіть все, що тільки знаєте, щоб Бог став вашим найбільшим бажанням, вашою нагородою, тому що це є найбільше бажання Бога для нас, щоб ми прозріли Хто Він є, полюбили Його, прагнули Його і отримали Його.

Читаючи список героїв віри (Євреїв 11), ми бачимо, що поряд з цими героями віри стоять прості люди такі, як Енох, який ходив вірно з Богом все своє життя. Дивіться до чого Бог вас кличе і не порівнюйте себе один з одним.

Велика віра, як Бог це визначає – це є нашим буденним життям і вірним ходінням з Богом серед своїх буденних обставин життя. Серед проблем і труднощів, утисків, лишатись вірними Богу, здатними захоплюватись, дивуватись Ним, тягнутись до Нього, прагнути Його, як найбільший скарб свого життя – це називається ходіння з Богом, як ходив Енох. І Бог з того буде задоволений і схвалить це.

Проповідь в відео-форматі

ddd