Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Меч Голіафа

Олег Савчак

Кожного дня ми стикаємось з якимись викликами (чи це фінанси, чи здоров'я, чи стосунки), коли є боротьба, коли ворог дихає нам в лице, коли страх піднімається знову і знову проти нас. Тільки ми перемагаємо щось одне, тут, знову піднімається новий ворог, і знову нам треба бути в формі, знову треба боротись і перемагати. І це нормально! Підсвідомо, по плоті, ми чекаємо якоїсь «пенсії духовної», де ми вже нарешті зможемо відпочивати. Добра новина – тут, на землі, такого не буде! Ми маємо тримати себе в духовній формі, щоб ми не розслаблялись. Чим більша опозиція, супротив, тим більша сила і помазання від Бога, тим більше віри приходить, більше духовного зросту і плодів, результатів в служінні, в вірі, в сім'ях наших. І згідного того, як Бог піднімає нас знову, і знову зростає опозиція і протистояння, і нам потрібно більше віри, більше молитов, сильніше служити Господу.

«Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде. Отож,я створив коваля,  який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж я створив, який нищить ту зброю. Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!» (Ісая 54:15-17). Часто, коли ми вже з Богом трохи довше (3, 5, 10, 20 і більше років), нам вже не так просто вірити в це. Вже дуже великий досвід, багаж, дуже багато позитивних і негативних свідчень. Ми перестаємо голосно сповідати такі слова, тому що досвід (часто, негативний) затьмарює Слово, хоче заглушити цей крик віри.

Слово Боже живе і діяльне для кожного з нас! Тому, якщо Бог каже, що жодна зброя – це жодна! Ми маємо наголосити для себе, що в моєму житті жодна зброя не матиме успіху.

Коли ми говоримо, що жодна зброя не матиме успіху – це означає з Божої точки зору. Це означає, що, якщо, навіть, нам здається, що Бог спізнився, не відповів так, як ми чекали, очікували – не сталось, якщо ми будемо вірити так, як написано і стояти на цьому Слові – Слово Боже істинне, Воно не обманює, ми прийдемо на той рівень, і ми так будемо вірити і будемо це мати, що жодна зброя – значить жодна, без виключення! Якщо, навіть, щось так не сталося, як ми очікували, продовжуємо це слово говорити, що жодна зброя  − з Божої точки зору. З нашої точки зору здається програш, Бог запізнився… З Божої точки зору – Бог ніколи не спізнюється, жодна зброя не буде мати успіху!

Давид переміг Голіафа його ж мечем. «І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!» (1 Самуїлова 17:51).

«А священик сказав: Є меч филистимлянина Голіята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!» (1 Самуїлова 21:10). Меч зберігався біля Ковчегу, як пам'ятка визволення. Меч символізував перемогу Господню. Тепер, кожного разу, тримаючи меч, Давид пам'ятав, що зробив Бог. Це було тим свідченням, що Господь може і має силу зробити це знову.

Важливо свідчити, щоб хтось почув і сказав, що, якщо в його житті Бог має силу це зробити, значить і в моєму житті Він зробить також.

Цей меч – це живе свідоцтво, що Бог може зробити це в моєму житті. Бог має не просто силу, Він має мудрість і все знання, як повернути язик, який хоче нас засудити, як повернути кожну зброю, яка піднімається проти нас на власну голову ворога.

«Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у ділах, з Кавцеїлу, він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в середині ями сніжного дня. І він побив одного єгиптянина, мужа поставного, на п'ять ліктів, а в руці єгиптянина був спис, як ткацький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа з руки того єгиптянина, та й його забив його списом» (1 Хронік 11:22-23). Беная зробив те саме, що й Давид. Бог говорить в наші серця, що жодна зброя, яка піднята, яка зроблена проти тебе, не буде мати успіху, якщо ти правильно будеш вірити, якщо ти збудуєш стосунки з Богом, якщо при першій якійсь невдачі, поразці, розчаруванні, страхові, зневірі, ти не розвернешся, ти не відречешся, не втечеш, не опустиш руки.

Ніколи не обмежуйте Бога своїми надуманими свідченнями. Бог бачить все з позиції вічності, і для Нього, свідчення – це, можливо, твоя реакція, можливо, Він взагалі не працює зараз з цим оточенням, можливо, Він працює з твоєю вірою, з твоєю реакцією, з тим, що відбувається в твоєму серці. І Він зосереджений на тому, як трансформувати твоє серце, як підняти там віру. Якщо ти не розумієш цього, буде повтор, до того часу, поки ти зрозумієш, що Бог працює з твоїм серцем.

«Знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті, роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті» (Колоссян 2:14-15). Хрест – це місце скорботи, страждання, прокляття, смерті. Хрест – це засіб страти, який створили римські воїни, римські правителі, на якому спалювали, розпинали людей, мучили і страчували людей. Тому, хрест – це було місце сорому, місце страти. І сатана зробив все для того, щоб Христа розп'яли, він бачив це, як поразку. Коли Христос зійшов на смерть, з нього сміялись всі (фарисеї, розбійник, який висів біля Нього, учні не розуміли, вони плакали, думали, що це все − поразка), і жоден з них не міг зрозуміти, що відбувається прямо протилежне. Христос, Який висів на хресті, насправді, посміявся з сатани, з його глухості і недалекості, з того, що хрест, який був призначений проклясти, вбити Христа, став місцем трансформації, переміни, жертівником, якого Христос освятив Своїм доторком, Своєю кров'ю. З того хреста Він переміг смерть, хвороби, прокляття, сатану, роззброїв ворога, забрав в нього силу, ключі ада і смерті, гріхи, прокляття… Христос переміг ворога його ж зброєю.

«Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Матвія 16:24). Біблія говорить, щоб ми взяли свій хрест – це меч, це зброя, цей меч Голіафа (скорботу, місце страждання, чи смерті), того, що ми самі собі не вибираємо, можливо, це якийсь страх, чи діагноз, стосунки, банкрутство, зрада, все, що виглядає, як хрест, як місце скорботи, прокляття і смерті. Христос каже взяти свій хрест, освятити його, трансформувати його своєю вірою, посвятою Господу. Візьми це Слово і проголоси, що жодна зброя зроблена проти тебе не буде мати успіху, що той хрест, який я беру, я буду нести його по вірі, і цей хрест через освячення, через трансформацію, точно так само, як хрест Христа стане зброєю в моїх руках, для того, щоб він повернувся на голову всіх моїх кривдників і ворогів. І те, чим вчора сатана хотів мене знищити, зневірити, злякати, сьогодні, через трансформацію, коли ми таки беремо хрест, не відрікаємось, не втікаємо, не жаліємось, не нарікаємо, беремо цей хрест вірою перед Господом це стає в наших руках зброєю, мечем Голіафа в руках Давида, вірою в наших руках, коли те, що вчора хотіло тебе вбити, сьогодні падає до твоїх ніг, ти стаєш переможцем!

Проповідь в відео-форматі

ddd