Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Царство Боже

Роман Файніцький

«А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію, і говорив: «Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!» 

                                                                                                           Марка 1:14-15

Ми звикли, проповідуючи Євангелію, розповідати про народження, життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Коли Ісус проповідував Євангелію, Він проповідував Євангелію Царства. Він казав, що збулися часи і Царство Боже наблизилось. І Біблія каже, що це Євангелія, або Добра Новина. Добрість цієї Новини полягає в тому, що Царство Боже наблизилось. І нам, сьогодні, десь важко це зрозуміти. Але, коли ми дивимось в середовище серед якого проповідував Ісус – це були євреї, то ми бачимо, що вони найбільше очікували в своєму житті відновлення Божого Царства. Тому, коли Ісус проповідував і казав, що Царство Боже наблизилось, це була для них Добра Новина.

Чому, взагалі, учні за Ним ішли? Що вони від Нього хотіли? Кого вони в Ньому вбачали? Вони бачили Месію, Який прийде і відбудує Царство Ізраїля. Чому вони так цього хотіли? Тому що вони знали, що, коли приходить час правління Бога над Ізраїлем, над людьми – це час процвітання, благополуччя, захисту, це час Божого благовоління. Це час, коли Ізраїль під покровом Бога і коли інші народи Бог дає під їхні ноги. Тому, вони цього чекали, хотіли цього, взивали до Бога про це. Через те, що народ навернеться до Бога, вернеться правління Бога над Ізраїлем, царство підніметься, вони виженуть ворогів і знову заживуть нормальним життям, як вони жили до цього, як було на початку, як Бог це запланував. Тому, вони бачили в Ісусі Того, Хто виведе їх з цього.

Якщо ми перечитаємо Євангелії, ми побачимо, що всі притчі про Царство. Все вчення Ісуса про Царство.

І апостоли, учні також навчали про Царство. «І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже…» (Дії 20:25). Це говорить Павло до язичників. Він вчив язичників про Царство Бога.

«Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися» (Дії 8:12). Вони повірили в дві речі – В Царство Бога і в Ім'я Ісуса Христа. Тому, коли вони вчили, вони навчали не тільки про Ім'я Ісуса Христа, але й про Царство, тому що в цьому є зв'язок.

«А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи» (Дії 19:8). Павло три місяці навчав юдеїв про Царство Боже, переконуючи їх в тому вчені, яке Ісус приніс.

Біблія говорить, що Ісус після Свого воскресіння, з'являвся ще 40 днів і навчав про Царство Боже. Чому Ісус і Його учні так багато про це навчали? Всяке навчання направлене на те, щоб людину перевести з одного стану в інший. Навчання – це процес. Ісус переводив людей, Своїх учнів зовсім в іншу реальність. І все Його вчення направлене на те, щоб перевести нас в іншу реальність. Ми виросли в цьому світі, в царстві не Божому, в царстві темряви. І там свої закони, свої принципи, своя реальність. Господь, помістивши нас в Своє Царство, перемістив нас з царства темряви в Царство Свого улюбленого Сина. Але це не означає, що ми зразу ж змінилися. Це означає, що територія змінилася – ми перейшли з однієї території на іншу. І нам потрібен процес, час, щоб нас навчити думати, так, як громадяни Божого Царства.

Ісус вчив їх притчами, пояснюючи, як працює Царство, як все взаємопов'язано. Що Він робив? Він переводив їх з однієї реальності (тієї в якій вони жили) в Божу.

Що ж є Царство Боже? Один з сучасних апостолів XXI століття, доктор богослів'я  Гільєрмо Мальдонадо пояснює так в своїй книзі: «Царство Боже – це панування і суверенна влада Царя Ісуса Христа, яка проявляється у видимій формі». Бартлі в своїх коментарях говорить так: «Царство Боже – це стан суспільства на землі в якому воля Божа виконується так само абсолютно, як і на небі». Що таке Царство Боже? Це якийсь стан суспільства на землі. Це люди, це не територія. Де починається Царство Боже? Де є та межа, лінія? Межею завжди є воля Божа. Поки народ не впокориться Богу, нічого не зміниться. Де б ми не були (сім'я, робота, навчання), якщо ми впокорені перед Богом, слідуємо Його заповідям, там є Боже Царство. Якщо ми живемо не згідно Божих стандартів, там немає Божого Царства. Якщо немає покори Богу практичної (це не просто слова), то немає Божого Царства.

Боже Царство завжди асоціюється з величним, славним, сильним. А коли ми чуємо слово «Церква», які асоціації в нас виникають? Чия Церква? Христова (Ефесян 1). Коли ми дивимось на Церкву, ми, часто, думаємо, що це щось слабке. Чому ми так думаємо? Тому що ми дивимось на себе і по собі оцінюємо Церкву через призму себе, людей (братів і сестер). Часто, в нас немає сміливості, тому, ми не до кінця впевнені в тому, що ми робимо, ми не до кінця впевнені в тому посланні, яке ми несемо, в силі, в авторитеті Церкви. Чому? Це ми так собі придумали. І в цьому задіяний ворог. Але, коли ми дивимось сьогодні на Церкву не через призму нас, людей, а на те хто стоїть за Церквою, а ми знаємо, що за Церквою стоїть Христос, тоді, виглядає все по-іншому (Ефесян 1:12-22). Церква – найвище за все! А Христос – Голова Церкви. Тому, справа не в нас. Справа в Христі, Якому все впокорено під ноги! Він вибрав сьогодні нас, зробив нас Своїм народом, взяв нас в уділ до Себе. І справа зовсім не в нас, а в Ньому, щоб Він прославився.

Всякий раз, коли ми щось робимо, чи ми служимо, ми маємо дивитись не на те хто ми є, не дивитися на наші ресурси людські, але ми маємо дивитись на Того, Хто стоїть за нас і Хто посилає нас. Ізраїльтяни перемагали своїх ворогів, тому що Бог стояв за них. Це Його народ. Сьогодні Церква – це Його народ. Чому ми сьогодні перемагаємо? Тому що Бог стоїть за нами. Чому ми досягаємо те, що ми досягаємо? Є одна причина – Бог, Який стоїть за нас. Ось чому ми успішні в тих справах, які ми робимо для Нього. Справа вся в Бозі. Тому, коли Бог сьогодні дає нам якісь цілі, справа не в нас, справа в Бозі. Ідіть і робіть те до чого ви призвані. Ідіть і беріть те, що Бог пообіцяв вам. Єдине, що відділяло людей, народ Божий від того, щоб вони посіли Божі обітниці – це їхній страх і невірство. Причина наших неуспіхів в Господі – це тоді, коли ми боїмось, коли ми не можемо своє серце впокорити і повірити Богу, почати йти в вірі своїй, що, якщо Бог так сказав, значить так буде. І всі наші перешкоди, наша боротьба – це всередині нас. Страх, або паніка в нашому житті – це прояв нашого невірства. Якщо ми боїмось, це означає, що ми не віримо. Якщо ми віримо – ми не боїмось. Плід твоєї віри − має бути мир і спокій. Наша віра залежить від Божого Слова. Чим більше ми перебуваємо в Божому Слові, чим більше ми роздумуємо над ним, наша віра росте, ми стаємо впевненішими в Бозі.

Матвія 13:10-17 – притча про гірчичне зерно. Ісус говорить цю притчу і каже, що учням дано пізнати, а іншим ( не учням) не дано. Тобто, Ісус говорить притчами спеціально, щоб інші ( не учні) не зрозуміли? Чому? Тому що вони не хочуть навертатися до Нього, тому їм не дано нічого розуміти. Тому, сьогодні, люди, які не вибрали шлях слідувати за Ісусом, вони дивляться в Біблію і не бачать, слухають і не чують. Ісус говорить дальше, що дано пізнати таємниці Царства. Що таке «таємниці»? Це щось закрите, щось, що не є доступне, відкрите всім, щось, що має бути тобі відкрите. Той, хто тримає таємницю має захотіти тобі її об'явити. Виявляється, є якась інформація, якесь вчення, яке заховане і яке Бог кому хоче, тому об'являє.

Коли ми слухаємо слово про Царство, ми або розуміємо це, або не розуміємо. До тих, хто не розуміє (кожен по своїй причині) приходить диявол і краде це. Розуміти щось – це роздумувати над якось інформацією, досліджувати її.

Сьогодні, Царство Боже тут. Це ми з вами. Царство Боже всередині нас – це означає, що ми впокорені Богу, ми підкорились Йому, як Царю і не просто словами, а це реальність нашого життя, яка відображається на всьому, що ми робимо і як ми живемо. Чи Бог відновлює сьогодні Своє Царство? Так! Ісус від самого початку відновлював Царство всередині людей, в серцях людей. Коли ми покаялись, навернулись до Ісуса – це момент, коли ми переступили з царства темряви в Царство Боже. Ми підкорилися Богу, ми взяли Його закони і стандарти для себе. Ось чому Царство всередині нас. Якщо ми не коримось Богу – немає всередині нас Царства. Це не щось автоматичне. Межею Божого Царства є Божа воля. Бог сьогодні стоїть за нас, за Свій народ. Не дивіться на церкву через призму себе, не оцінюйте можливості Церкви через себе. Є Бог – Він Голова Церкви.

Проповідь в відео-форматі