Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Заохочуйте один одного

Олег Савчак

Ціль проповіді: щоб кожен зрозумів важливість заохочення і підбадьорення одне одного і почав це практикувати і застосовувати.

«Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха. Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця, аж поки говориться :Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань! Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли? Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних? І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство» (Євреїв 3:12-19). Це є і застереження, і заохочення. Нехай кожен для себе прийме таке рішення, що одне з моїх покликань, чи спонукань від Бога – це заохочувати когось, або інших (своїх рідних, близьких, чи далеких). Чому? Щоб ми не стали запеклими через якийсь підступ, тому що кожного дня, кожного разу ці підступи довкола нас підкрадаються, підступають, вони хочуть стягнути нас вниз, розчарувати нас. Складається таке враження, що ми, живучи, постійно мусимо плисти проти течії. Як тільки ми десь перестаємо боротись, прикладати зусилля, йти вперед, проти течії, то таке враження, що нас вже кудись віднесло назад, кинуло вниз, що ми вже десь відстаємо, щось втрачаємо… І, насправді, воно так і є.

5 принципів, які кожен повинен взяти собі на озброєння, щоб наше життя було плідним і ефективним і щоб ми були благословінням для інших людей.

1. Світ довкола нас є жорстокий. Гріх, цей підступ (від слова «підступати»), десь, підкрадається, сидить в засідці, вичікує моменту, щоб напасти, чи атакувати, засумнівати, потягнути вниз. Світ є жорстокий довкола нас – негативні новини, накручені люди, дуже багато негативу довкола, і дуже мало позитиву − чогось доброго, хорошого. Набагато легше реагувати по тілу, плисти за течією, реагувати так, як плоть підказує.

«Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі» (1 Петра 5:8-9). Диявол підступає, він атакує. Він не спить, не втомлюється, не знуджується. Його ціль – забрати, відвести нас від Бога, розчарувати в Бозі, захитати, засумнівати. Люди в світі без Бога злі, жорстокі, повні ненависті. Підступ гріха і сатани кожен день підкрадається. І для нас це має бути таким підбадьоренням, заохоченням – ми не маємо бути на його стороні. Вже є кому нести негативізм, жорстокість. А ми, деколи, цього не розуміючи, граємо за його правилами – правилами світу, сатани. Ми так само когось «покусуємо», десь підкрадаємось, когось хочемо приопустити, не підбадьорити, а знебадьорити. Ми підсвідомо виконуємо функцію диявола. Не розуміючи цих принципів, ми допомагаємо сатані нищити, кривдити, сумнівати, лякати, нести негативізм. Так не повинно бути.

2. «А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів… А по декількох днях промовив Павло до Варнави: «Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають» (Дії 15:32; 36).

Кожен з нас потребує підбадьорення. Деколи, нам здається, що ми достатньо духовні, достатньо зрілі, достатньо незалежні, або самодостатні, але, навіть, апостол Павло, попри те, що він був потужний муж Божий, дуже часто просить молитись за нього. Він просить підтримки, допомоги. Сам Христос, коли ішов на смерть і страждання, 3 рази росив Своїх учнів молитись за Нього. Йому було важко, коли цей світ, сатана виступили повною армією проти Нього. Він, будучи в тілі, був обмежений, Він страждав, Йому було важко. З божественної сторони не було якихось сумнівів, чи страхів, але з людської, фізичної сторони, через ці фізичні страждання, Він хотів людської підтримки, взаєморозуміння.

Слово Боже не вчить нас жаліти один одного. Жаліти не потрібно. Жаль руйнує віру, кидає людину в замішання, сіє сумніви і страхи. Жаління не має нічого спільного з заохоченням і підбадьоренням один одного.

3. Почніть помічати щось хороше, світле, позитивне в інших людях і акцентуйтесь на цьому. Ми маємо навчитись помічати один в одного щось хороше. І це починається в наших домах, в наших сім'ях – зробити одне одному комплімент, зауважити один одного. Нам, насправді, нічого не вартує говорити слова любові, якісь компліменти, теплі, хороші слова. І це не тільки питання сім'ї – це питання церкви, роботи, друзів, стосунків. Знайдіть в людині щось хороше, світле і позитивне, навіть, якщо вам здається, що багато недоброго і негативного.

4. Пророче благословляйте інших. (Псалом 1). Для цього треба ходити в Дусі, наповнятись Богом, Божим Словом, щоб в нас були Божі думки, ідеї, бажання. Тоді, ми вже починаємо один за одного молитись, бажати добра, дивитись з Божої точки зору. Ми маємо навчитись дивитись на людину так, як Бог дивиться. А Бог дивиться в серце. Якби ми навчились так відчувати про людину, про себе, про оточення, як Ісус, як Дух, як Отець, коли ми не по плоті скануємо, а в Дусі відчуваємо. Ми повинні навчитись сканувати духовно, по Божому, і згідно того оцінювати людину, чи ситуацію, згідно того говорити слово віри, пророче благословіння.

Чому Господь каже благословляти, а не проклинати? Тому що це буде мати наслідки. Якщо ми судимо людину, проклинаємо, щось негативне говоримо, це має наслідки − ми обмежуємо цю людину. Якщо ми благословляємо людину, ми розв'язуємо цю людину, відпускаємо її на волю, ми позбуваємось всякого рабства разом з тою людиною, а наше серце розм'ягшується, воно стає добрим. Чим більше ми молимось за наших кривдників і ворогів і благословляємо їх, тим більше ми стаємо добрішими і починаємо дивитись на світ з Божої точки зору. Як тільки людина починає молитись, благословляти іншу людину, яка неприємна, можливо, навіть, противна, відбуваються чудеса, точка зору міняється, нам стає вже жаль цю людину. І це вже говорить про нашу духовність і зрілість.  Якщо ми реагуємо, думаємо і поступаємо, як світ – ми світські християни – ми по-людськи скануємо, говоримо, поступаємо, осуджуємо і не молимось. І тоді, ми мало чим відрізняємось від людей цього світу.

Тому, пророче благословіння творить дива і з іншими людьми, і з нашим особистим серцем.

5. Служіть іншим і навчіться споряджати їх. Кожен з нас повинен служити іншим людям. Суть християнського життя – щоб ми вчились добра, переживали Божу благодать, любили один одного, служили один одному. І потім, те, що ми навились в Церкві, ми несли це в світ, на ту територію, де немає такої Божої присутності, як в Церкві, де немає такого зібрання святих Божих чоловіків і жінок, поки зветься Сьогодні, поки ти живий і дихаєш, і в тебе є надія, тому що в тебе є Бог – твоя надія і основа. Тому, наша ціль, щоб ми допомагали іншим людям жити, щоб вони не втрачали надію, бо багато людей сьогодні в депресії, вони подавлені, думають про самогубство. Ми повинні нести позитив цього світла людям, щоб вони просто захотіли жити, щоб вони зрозуміли, що хтось їх помічає.

Коли ми пророче благословляємо , або говоримо Боже Слово, людина запам'ятає зустріч з нами на все життя. Якщо нам бракує слів, просто потрібно помолитись за цю людину. Тоді, людина починає плакати, її серце примиряється з Богом, а дальше – Божа робота.

Ми маємо служити іншим людям і споряджати їх – нести якийсь прорив в їхнє життя, якесь світло. Якщо ви лідер – допомогти виявити дари, таланти, покликання, тому що це все допоможе людям в їхньому житті.

Хай Бог дасть нам таку здатність підбадьорювати, заохочувати інших поки зветься Сьогодні (не день, не два і не три) не знудитись на середині дороги, не розчаруватись, продовжувати робити те саме.

Проповідь в відео-форматі

ddd