Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Бог завжди Вірний

Віктор Франчук

«І сказав був Сіон: «Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув… Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї?»   

 (Ісая 49:14-15).

Кожна людина, мабуть, в своєму житті коли-небудь думала, що Бог її залишив. Часто, коли людина потрапляє в обставини, які так негативно впливають на неї, що вона починає на рівні своєї душі, своїх емоцій відчувати, ніби, Бог її залишив. Це приносить муки. Люди мучаться в цьому. І це дуже недобрий стан, в якому, взагалі, небезпечно залишатись довший час. Такий стан веде до руйнації, розрушає людину зсередини. Часто,  людина доходить до такого моменту, коли починає думати, що Господь не просто її залишив, а ще й забув. Такі думки приходять ззовні, вони не від Бога.

Ісус прийшов, щоб зруйнувати діла диявола. Диявол прийшов, щоб обдурити, вкрасти і погубити. Він прийшов, щоб знищити людину, тому що Біблія говорить, що він є ворог Богові і ворог людей. І, оскільки, він Богові нічого зробити не може, він старається нашкодити Божому творінню. Він завжди буде використовувати певні обставини, які можуть бути в нашому житті, навколо нас, щоб насадити в нас думки, почуття, що Бог нас недостатньо любить, чи що Він недостатньо близько з нами, чи, що Він недостатньо контролює ситуацію. Людина починає більше реагувати не вірою, а своїми почуттями. Слово Боже говорить, щоб ми протистояли цьому всьому твердою вірою. Писання говорить, що Бог ніколи не забуває нас. Він бачить нас і чує нас. Бог все контролює в нашому житті. Він знає і бачить всі наші проблеми.

Бог робить щось в нашому житті, для того щоб зміцнити нас, щоб ми були сильні, щоб ми стояли і не хиталися, тому що ми стоїмо на скелі! Ісус є нашою Скелею! 

Коли приходить Слово Боже, воно змінює все. Приходить радість, мир і вирішення. І тоді, людина абсолютно не реагує на те, що є в її середині, тому що ми є віруючі люди. Бог хоче зміцнювати Свій народ, щоб ми були сильними, щоб ми не хиталися, а могли ще й нести немочі інших людей, ще й іншим служити.

 

Апостол Павло також пройшов через багато труднощів в своєму житті. Писання говорить, що за Ім'я Ісуса Христа він дуже сильно страждав. Його постійно гнали. І він ніколи не казав, що Бог його залишив, тому що він розумів, що те що він робить, чим він займається, постійно буде пов'язане з певними ризиками і з певними протистояннями. І він до цього був готовий.

«Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській; у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках по пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі. Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви. Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся? Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся. Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди» (2 Коринтян 11:24-31). Біблія говорить, що апостол Павло звершив свій бій до кінця, він пройшов через це все. Всі 12 апостолів були звичайними людьми, які сумнівались, сперечались, в яких було поділення, але, коли прийшов Святий Дух, Він їх зробив іншими людьми. Всі апостоли пройшли до кінця, і всі вони померли мученицькою смертю. Писання говорить, що жоден з них не жалівся на своє життя.

Є ворог − той, який приходить, щоб насадити в нашу душу сумніви. Цей ворог – диявол, він ходить, рикаючи, як лев і старається використати будь-який момент для того, щоб мучити людей, насаджувати ці почуття, щоб ми сумнівалися в Бозі, в Його любові, Його вірності. Перед Богом ми всі одинакові. Ми всі є діти Божі, і ми всі знаходимось під Його особливою опікою і охороною. Ми маємо не зупинятися, але випробовувати Бога у всіх тих обіцянках, які Він обіцяв в Своєму Слові.

Яка б ситуація не була в нашому житті, Бог ніколи не залишає нас. Його милість полягає в тому, щоб виправляти щось. Біблія говорить, що Бог є замуровник проломів. Якщо в нашому житті починаються проломи через якусь неправильну нашу поведінку, вчинки, мотивацію, і ми даємо, десь, місце дияволу, то Біблія говорить, що Він замуровує це. Він приходить і знову являє Свою милість. Бог розуміє, що ми є недосконалі у чомусь. Але Бог все виправляє, тому що Його любов до нас набагато більша, ніж ми розуміємо.

Бог добрий до всіх людей. Він однаково відноситься до всіх. Звичайно, Йому завжди боляче за те, що люди, часто, роблять неправильний вибір в своєму житті, що вони, дійсно, десь, не обирають Ісуса, вічне життя, але продовжують жити неправильним життям, або рухатись в неправильному напрямку. Але це не говорить про те, що Бог їх за це менше любить. Бог йде за кожною людиною до кінця.

Тому, кожен раз, коли ми зіштовхуємось з труднощами в своєму житті, ми повинні знаходити в собі силу і Слово від Господа, те Слово, яке дасть нам віру в те, що Бог не змінюється. Любов Його незмінна. Вона ніколи не перестає (1 Коринтян 13). Бог любить людей без всяких умов сьогодні. Він любить і праведника, і грішника однаково. Якщо ми починаємо сумніватись в тому, чи Бог нас любить, ми стаємо безсилими і неспроможними служити.

В більшості випадків Бог не говорить все так чітко. І в нас виникають питання – «Чому Бог все не пояснить?» Є моменти, коли Бог просто мовчить. Що робити, коли Бог мовчить? Вихід тільки один – продовжувати жити вірою дальше. Інших варіантів немає. На багато своїх запитань ми не маємо відповіді, але ми повинні продовжувати славити Бога і іти дальше, бути біля людей, які мають віру. Виходити з темряви в світло, знаходити людей з якими ми можемо поговорити про свої проблеми. Не замикатись в собі, виносити все на світло.

Бог є дуже добрий! До Нього потрібно приходити і вірити в Його Слово! Він ніколи нас не залишає і не покидає. Більше того, Біблія говорить, що, навіть, коли ми Бога залишаємо, Він нас – ніколи не залишає! Навіть, коли ми невірні, Він все рівно – вірний! Якщо людина, навіть, будучи вже віруючою, наробила багато поганих справ, все рівно треба йти до Бога! Бог ніколи не осуджує!

Проповідь в відео-форматі