Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Дозволь Христу зростати

Олег Савчак

Ще за 700 років до народження Христа, Ісая пророкував про Христа. Неможливо було підтасувати ці факти, цю історію − коли прийде Христос, де Він народиться і яким чином, де Він буде зростати, як Він помре, як Він воскресне. І це все ще було задовго до народження Ісуса Христа. Хто чекав, хто досліджував Писання, хто шукав Господа, той Його впізнав, зустрів, познайомився з Ним і отримав спасіння. Ті люди, які закрили свої серця, які ожорсточили їх, які відкинули Спасителя, вони і до тепер сумніваються і не вірують в те, що, насправді, Ісус – наш Спаситель, прийшов на цю землю заради наших гріхів.

«Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!» (Ісая 9:5-6). Це було глибоке пророцтво, яке відкрило нам повноту. І ще задовго до Його народження Господь вже дає відкриття, що це народиться Син Божий, Який буде мати владу на раменах, тобто, Який прийде в силі, в повноті. І кликнуть Йому ім'я Дивний Порадник. Тобто, Той, Який принесе розв'язання, мудрість, Який потішить, порадить, допоможе, Який виведе, підкріпить нас. Дальше, Слово говорить, що це − Бог сильний. І для тих, які сумніваються і сьогодні виступають проти Божественності Христа, які говорять, що це максимум Ангел, чи Архангел, що це творіння Боже, для таких, сьогодні, Слово Боже говорить, що це є Бог сильний. І дальше написано, що Він – Отець Вічності. Як може бути той, хто створений, той, хто має початок десь тут, на землі, серед всього цього земного  і такого, що швидко пролітає і закінчується мати ім'я Отець Вічності? Отець Вічності – це стосується тільки Того, Хто прийшов з вічності, Кого не може вмістити ціла вічність, Хто створив цю вічність, Хто не створений, але роджений, Хто не має ні початку ні кінця своїх днів і свого існування.

Євангелія від Івана говорить, що Христос був і є Вічним Божим Словом. І це Слово прийшло з вічності і сталося Тілом. Тому, Христос не просто створений, Він не просто взяв початок тут, на землі, Він просто тут народився, Біблія говорить, що Він прийшов від вічності, як Вічний Бог, вічне Боже Слово, і Він, всього лиш, зодягнувся в Тіло, народився в Тілі через святу і пречисту Діву Марію, але Він прийшов до нас від Вічності. І Він не має ні початку ні кінця.

Народження Ісуса Христа – це взагалі початок нової ери, нової епохи, початок повноти спасіння всього людства. Народження завжди пов’язано зі стресом. Коли Христос прийшов, відразу сили темряви дістали такий добрий стрес, прочуханку. Христос вже Своїм народження завдав нищівного удару по царству темряви, коли темрява прийшла в замішання.

Сьогодні, нам важливо розуміти, що Христос народився – це стрес, з одної сторони, для цього світу, для людства, але, з другої сторони, якщо ми повіримо, усвідомимо, значить ми повинні щось з цим робити. Ми повинні дати можливість Христу створити умови в нашому серці, для того щоб Він почав зростати, підніматись дорослішати в нашому житті. Адже, сьогодні, Він більше не народжується в тих бідних яслах. Адже, сьогодні, Він більше не повертається на цю землю в утробу Марії для того, щоб знову народитись, бути цим немовлям. Але багатьом людям, сьогодні, так би хотілося цього, щоб Христос ніколи не дорослішав, щоб Христос завжди залишався немовлям, щоб Христос був на руках Марії, маленький, безпомічний, тому що це знімає з нас відповідальність. Але сьогодні вже так бути не може! Біблія говорить, що Він сьогодні сидить на Небесах по правиці Отця і, що прийде час і Він повернеться другий раз, і вже не в питанні гріха, не в питанні  народження, як дитя, як немовля, але, як Грізний Спаситель, як Грізний Господь, Який зійде з Небес з цілим військом, для того щоб забрати своїх на Небеса, але тих, які Його відкинули, які не вірували в Нього, які жили заради себе, своєї плоті, своїх гріхів, насправді, піддати Вічному Судові.

Тому, сьогодні, поки ще зветься сьогодні, кожна людина на цій землі через Різдво має надію . Кожна людина, яка чує звістку про народження Божого Сина має надію, але кожен повинен взяти на себе відповідальність і зрозуміти, що Христос сьогодні хоче народитись в серці кожної людини, що серце кожної людини на цій землі повинне стати тими бідними яслами, тим місцем народження Спасителя, куди Христос бажає прийти Духом Святим. Він хоче, щоб в нашому серці відбулося зачаття нового життя. Біблія спонукає нас до нового народження, до покаяння через віру, до того, коли ми по вірі приймаємо Христа, як Спасителя і тоді, в нашому серці зачинається нова надія і нове життя. Серце стає тими яслами, де народжується Христос.

Вже в Новому Заповіті, ми бачимо, як виконалось пророцтво Ісаї про народження Христа (Луки 2:1-7). Коли ми вітаємо один одного з Різдвом, співаємо різдвяні пісні, славимо народження Христа, наше завдання і Боже бажання Його серця, щоб ми усвідомили, чи Христос сьогодні вже народився в моєму серці, чи Христос почав там зростати?

Луки 2:21-24 – це був момент Завіту. Момент обрізання символізував завіт з Богом, дитину віддавали Господу. З Христом все зробили по Закону − Його обрізали, принесли перед Господом , принесли жертву, посвятили Богу.

Луки 2:39-40 – Христос зростав, Він набирався мудрості. В 12 років Він вже сидів серед мудреців і фарисеїв. Він вчився і вже, з іншого боку, навіть, Сам навчав таких мудрих речей, коли люди були здивовані звідки в Дитини така мудрість і таке пізнання Господа (Луки 2:49-52).

З одного боку, коли Христос народжується в нашому серці, Він повинен зростати. Ми повинні створити для Нього місце, атмосферу, середовище, де б Христос Духом Святим зростав в нас і ми зростали разом з Ним, ми ставали схожими на Нього більше і більше – наш характер, наша емоційна складова, наше пізнання цього світу, наше пізнання Бога, наше пізнання себе самих, тої місії, життєвого шляху на цій землі, це повинно постійно зростати в нашому серці. Христос бажає не тільки народитись, але і зростати через пізнання, через відкриття, через мудрість, щоб ми усвідомлювали до якої надії Він нас закликає, який багатий спадок в Ньому ми маємо на цій землі, які ті дари, покликання і таланти Христос заклав в нас, що Господь хоче, щоб ми робили, щоб ми чинили на цій землі. Коли ми підемо з цієї землі, підемо у вічність, який слід ми після себе залишимо, які плоди, які результати нашої віри, нашого життя? Що ми передамо нашим нащадкам? Це спадок нашої віри, нашого Богопізнання, нашого служіння Господу, нашого ходження з Богом, нашого ведення Духом Святим.

Приклад того, як Христос зріс в серці самарянки – Івана 4:4-42.

Христос сьогодні має не тільки народитись в наших серцях, але також ми маємо дозволили Йому постійно зростати в наших домах, в наших Церквах, в нашому місті, в нашій державі, в тому середовищі, де ми є, щоб Христос через віру замешкав в наших серцях, як каже Біблія. Христос – це єдина надія для цього світу. Христос – це є наш Месія і Господь Спаситель, Який дарує вічне життя, Який бажає зростати, проявлятись, Який бажає розширяти наші серця, розум, думки, бажання.

Проповідь в відео-форматі

ddd