Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Кому ти віриш?

Роман Боднар

Кому ти віриш в своєму житті? Напевно, кожному з нас доводилось чути якісь неприємні слова в свою адресу. І це не були просто плітки, а це була правда. І ми нічого не могли зробити з тим. Ми почували себе дуже погано від цього. Звичайно, якщо ми винні, ми можемо вибачитись, все виправити, але бувають обставини, які ми не можемо вже змінити. Також, можливо, ви чули якусь інформацію, яка доходила до вас і вона напряму шкодила вашим інтересам. В такі ситуації потрапляли і герої Біблії, хоча вони робили все добре (апостол  Павло, Давид, Авраам та інші). І в їхнє життя приходила така інформація, яка була проти них, і їм було не добре, не зручно, вони мусили з тим щось робити.

Що така інформація робить з нами? Вона викликає занепокоєння, тривогу, якийсь страх, гнів до того, хто придумав це, ненависть. Особливо, це небезпечно, коли ми, почувши цю інформацію, прийнявши це слово, починаємо ним жити – говорити про це, обговорювати, думати про це. Виходить так, що весь світ повстав проти нас.

Дуже багато різної інформації нас оточує. І нам треба навчитися вибирати те, що нам каже Бог, прислухатись до Нього. Коли ми прислухаємось до духовних речей, це є дуже важливо, тому що потім, те, що ми почули буде формувати наші наступні дії.

Читаючи історію в Біблії, про чоловіка Божого (1 Царів 13:1-4), ми бачимо, що приходить пророк в той час, коли цар кадив на жертівнику і каже, що за словом Господнім станеться так то і так. Звичайно, що царю це було не до вподоби, тому що там говорилось про таких, як він, що вони будуть самі принесені в жертву на тому жертівнику. Царю всихається рука. Відбувається щось незвичайне. Дальше, читаючи 1 Царів 13:5-19, ми бачимо, що пророк має слово від Господа. Він живе тим словом, тому що він зробив чудо, надзвичайні речі (рука царя спочатку всохлася, потім відновилась). І він розуміє, що слово Господнє важливіше для нього, ніж слово царя. Він має це слово, яким він живе і яке формує його наступні дії. І хто б його не збивав (навіть, цар), він чітко знає, що він має робити. Але приходить інший пророк. І він йому каже неправду. І чоловік  Божий, повіривши йому, вертається іншою дорогою, до дому цього другого пророка, щоб поїсти і попити. Чому чоловік Божий, маючи слово від Господа, приймає слово від цього другого пророка? Це людський фактор. Він був голодний, хотів пити, він був втомлений. І тут, йому пропонують вернутися, щоб поїсти і попити. І пропонує не хто-небудь, а інший пророк. І він приймає це в своє життя (1 Царів 13:20-24). Для чого це все було потрібно? Здавалося б, пророк, зробив все, що казав Бог, навіщо було ще щось перевіряти, випробовувати? Життя в нас таке! І Господь хоче, щоб Його люди, служителі були чисті, святі, щоб вони були послідовні і вірні до кінця, щоб не міняли свою думку (сьогодні не можна, а завтра можна, бо хтось сказав, що можна). Але, коли ти маєш відкриття від Господа, що не можна, не треба його міняти. Якщо вам Господь сказав щось, тримайтесь цього. Коли ти йдеш за Господом, Він буде тебе тримати, Він буде тебе вести. Бог веде свою людину до кінця. Він тримає за руку до кінця. Важливо, нам не плутати ті слова, які говорить Господь і те, що нам пропонують люди. Хоча, людські пропозиції можуть виглядати набагато цікавішими, яскравішими і привабливішими, ніж слово від Господа. Але слово від Господа є живе, і на ньому потрібно будувати своє подальше життя.

В Біблії ми можемо прочитати історію про Валаама (Числа 22-24). Ізраїльський народ проходив через моавське царство, де правив цар Балак. Моав бачив який великий той народ, і злякався, що ті їх переможуть. Валаам чув слово від Господа, питав Господа і Він йому відповідав. І ми читаємо, що неодноразово Бог зустрічався йому по дорозі і казав йому зробити так, або так. Три рази приходять посли до нього від Балака. Перший раз Валаам відсилає їх, кажучи, що він не буде так робити. Потім, приходять поважніші, пропонують вже більше і Валаам їх не відсилає, а каже їм почекати, що він піде і ще раз спитає. Він почав шукати варіанти. Він і багатство хотів, і слово від Господа не хотів порушити. І врешті, він сказав їм, як можна знищити єврейський народ. Валаам зробив так, як люди його просили, відкинувши Господнє слово.

Яким словом ти сьогодні будеш жити? На якому слові ти сьогодні будеш будувати кожну сферу свого життя?

«Я малий та погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. Правда Твоя – правда вічна, а Закон Твій – то істина. Недоля та утиск мене обгорнули, − але Твої заповіді – моя розкіш! Правда свідоцтв Твоїх вічна, − подай мені розуму, й буду я жити! Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! Я кличу до Тебе, − спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!» (Псалом 118(119):141-146). Не завжди в житті віруючих все добре, але слово від Господа заспокоює, збагачує, наповнює.

Що сьогодні буде формувати твої наступні дії? Яке слово? Де ти будеш черпати те слово, яким жити? Чи ти будеш слухати людей, що вони говорять, чим вони живуть? Є слово від Господа, яке говорить, що, коли утиск і недоля тебе огорне, це буде твоя розкіш, сила і надія. Є багато людей, які живуть минулими спогадами. Вони все своє життя базують на тому, що було раніше. Від цього приходить депресія, безнадія, тому що попереду вони не бачать нічого,бо немає того слова, яке веде вперед. Ми маємо не приймати ті обставини в своє життя, не жити тим, що, можливо, ми бачимо в своєму житті, довкола себе, а жити тим, що говорить Господь.

В першій книзі Царів ми читаємо про раба Зімрі (1 Царів 16:8-19). Він за словом Господнім знищив царя Башу і всіх його родичів. Зімрі зацарював на 7 днів, але потім, він почув, що народ вибрав іншого царя. Народ завжди хотів царя, який буде по лінії царській. А цей був рабом. «І сталося, як побачив Зімрі, що місто здобуте, то ввійшов до палацу царевого дому, та й спалив над собою царський дім огнем, і помер» (1 Царів 16:18). Коли людина приймає ті обставини, які вона бачить, вона десь втрачає надію і не звертається до Господа, вона не каже, що Його заповіді будуть її розкішшю, то тоді приходить біда.

В другій книзі Самуїла ми читаємо про Ахітофела, радника Давида, який потім, перейшов на сторону його сина Авесалома. Ахітофел очікував одного, а сталось зовсім по-іншому. «А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька…» (2 Самуїлова 17:23). Очікування, які не оправдалися приводять людину в депресію. І, якщо в цих обставинах, людина не шукає Божого слова, Божої відповіді, ця депресія розростається. Дальше йде цілий ланцюжок неправильних дій, які, в результаті, приводять до загибелі.

Коли Христос був поведений в пустиню, чи говорив сатана Йому правду? «Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав. І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: «Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!» А Він відповів і промовив: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом, що походить із уст Божих». Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму, та й каже Йому: «Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: «Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги». Ісус відказав йому: «Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!» (Матвія 4:1-7). Ті обставини, які складаються в нашому житті не так, як ми хочемо, це і є той наш хліб, яким ми живемо. Чому ми переживаємо, якщо щось сталось не так? Бо ми втрачаємо, наприклад, гроші − це наш хліб. Що б в нашому житті не ставалось, що б ми не втрачали, ми маємо пам'ятати, що не хлібом єдиним живе людина. Якщо ми робимо це собі єдиним хлібом, і ми це втрачаємо, то це приводить нас до депресії, розпачу, безнадії, бо в нас забирають те, на чому ми будували. Але Христос дає гідну відповідь: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом, що походить із уст Божих» (Матвія 4:4). Тобто, шукайте цього Божого слова і воно буде вам за хліб, воно буде вам за підбадьорення, за вихід, за зцілення, за надію в майбутньому. Це є принцип, як ми маємо себе поводити. Ісус каже: «Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матвія 4:10). Коли ми беремо цей принцип в своє життя, ми зможемо перейти будь-які обставини. Ми завжди будемо мати на що опертись і на чому стояти. Ми завжди будемо мати ту надію, ту силу і віру, що ми зможемо це все перейти і перемогти.

Людина повинна жити словом Божим, бо це є, дійсно, небесний хліб. Ісус Христос для того, щоб допомогти нам, каже, щоб до нього прийшли всі струджені і обтяжені і Він заспокоїть їх. Тобто, Ісус Христос – це є те Слово Боже, яким нам треба жити. Коли ми молимось, маємо ці стосунки, вивчаємо Писання, Слово Боже, ми маємо це слово від Бога, яке буде нас вести, спасати, підтримувати,скеровувати. Без цього, на підбадьореннях тільки ближніх, ми далеко не зайдемо. Не завжди люди знають що і як робити, але завжди знає Бог, що вам робити саме в тій ситуації і саме сьогодні. Він буде вас вести, тільки шукайте Його, занурюйтесь в це Слово, живіть цим Словом і будуйте на Ньому своє життя. І ви побачите, яку велику силу дає Господь переходити, перемагати.

Шукай слова для себе в особистому спілкуванні. Слово Господнє вас зцілить, відновить ваше серце, вашу надію. Наша віра формує наше життя. Кому ти сьогодні віриш? На чиєму слові ти сьогодні будуєш життя? Де ти черпаєш те слово? Кого ти слухаєш? Яким словом ти живеш? Ми можемо чути дуже багато, але чим ми будемо жити, вибираємо тільки ми. Інформація, яку ми чуємо, приймаємо в своє життя напряму впливає на наші почуття, на наш емоційний стан, на нашу реакцію. Коли основним хлібом є слово від Бога, тоді, що б не ставалося тут, людина завжди буде відображати Божу святість і Божий характер.

Шукай Господа, живи Божим словом, довіряй Йому! І, навіть, коли ти будеш проходити долиною смертної тіні, ти не будеш боятись, тому що Господь з тобою!

Проповідь в відео-форматі