Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Царство Боже не в слові, а в силі

Віктор Франчук

Напевно, що кожна віруюча людина завжди має такі періоди в своєму житті, коли ми відчуваємо, що ми слабкі, і ми просимо Господа, щоб дав нам більше сили.

Що таке сила? Що Біблія говорить про силу? Яка є сила? Для чого вона взагалі дається?

Апостол Павло пише до Тимофія, що в останні часи буде інша категорія людей – не ті, які просять сили Божої і прагнуть ходити в силі Божій, але ті, які відречуться від сили Божої. Вони будуть мати вигляд благочестя, але вони відречуться від сили Божої. Якщо ми тільки піклуємось про те, як ми виглядаємо перед людьми і нас менше цікавить Бог, слава Божа, Божа сила, Божі чудеса, то це є неправильно. Апостол Павло пише відрікатись від таких.

Писання говорить, що Царство Боже не в слові, а в силі. Воно не приходить помітним шляхом, а непомітним, поступово, і знаходиться всередині нас. Царство Боже знаходиться всередині людини, де Бог поселяється в наших серцях. Яким чином воно приходить? Воно приходить через покаяння.

В Слові Божому написано, що Бог не проживає в храмах побудованих руками, але Він сьогодні проживає у серцях людей. Храми, або церкви, які ми будуємо – це для того, щоб збиралися віруючі люди, де ми можемо прославляти Бога. Але воістину Бог поселяється в нашому серці Святим Духом. Це відбувається тільки через покаяння. Немає іншого шляху, як людина може сповнитися Святим Духом. Їй просто потрібно покаятись. А що таке покаяння? Це, коли людина визнає, що вона грішна, що вона нуждається в тому, щоб хтось простив її гріхи. І, якщо людина не отримає прощення гріхів, то в майбутньому ті гріхи, які є в житті людей завжди мають силу, вони прогресують і мають наслідки. Тому, для того, щоб це зупинити, Отець послав Сина Свого, Ісуса Христа, на цю землю, Який пішов на смерть за наші гріхи, для того щоб заплатити ціну за них і, щоб ми мали прощення цих гріхів.

Ми живемо в самий особливий час, в час благодаті, коли ми не просто отримуємо прощення гріхів, а, коли Бог ще нам дає Святого Духа. Бог наповняє нас Святим Духом. Царство Боже є всередині нас. Те Царство, яке приходить разом з Святим Духом, де ми даємо Богові добровільно зайняти перше місце в нашому серці, де б Він царював, а ми б підкорялися Його Слову. Писання говорить, що Царство Боже – це не є їжа і питво, але це є праведність, мир і радість в Святому Дусі. І також Біблія говорить, що Царство Боже не в слові, а в силі. Тому, кожна людина, яка вже наповнилась Святим Духом, в якій є Царство Боже має цю силу в собі. Ця сила вже прийшла до вас, вона є вас. Деколи, диявол приходить для того, щоб нас пригнічувати якимось чином. Є моменти, коли він може бити нас в наш дух, так, що людина відчуває, що вона слабка, немічна. Вона з цим змиряється і приходить до Бога, просить, щоб Він їй дав більше сили. І ви можете молитись за це, навіть, не відчуваючи, що сили вже добавилось в вашому житті. Чому? Тому що Біблія говорить, що ви вже її маєте всередині в собі. Вам просто потрібно впокоритись перед Богом і протистояти тому, що йде проти вас.

В останні часи будуть люди, які будуть відрікатись сили Божої, їм це буде не цікавим і не потрібним. Можливо, це будуть люди, які досягнули якогось успіху в своєму житті і їм достатньо того, що вони мають.

«Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої, яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого» (Римлян 1:1-4). Ісус явився в силі в дусі святості через воскресіння з мертвих.

«А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови» (1 Коринтян 12:28). Бог в церкві поставив людей апостолами, пророками, учителями, потім дав сили і також дари вздоровлення. Так, як в свій час, Ісус, Який прийшов на цю землю в силі за духом святості, так само Він хоче являти Себе через Церкву і через окремих віруючих в силі за духом святості на цій землі. Біблія говорить, що є сила і є дари вздоровлення. Тому що, деколи, ми думаємо, що сила це тільки чудеса, тільки зцілення. Але є різна сила, яку Бог дає і якою споряджає Він сьогодні нас. Ми потребуємо, щоб Бог зціляв нас сьогодні. Якщо ми десь не досягаємо цієї сили, все рівно це не є причина, щоб опускати руки, тому що в нас є сильна основа в Біблії, де написано, що в ранах Ісуса Христа ми є зцілені.

Бог хоче, щоб Церква ще більше почала ревнувати про силу Божу. Ревнувати – це бажати. Коли ми ревнуємо, ми цього хочемо, бажаємо, ми про це думаємо, цим живемо, стараємось досягнути цього.

Писання говорить, що Ісус почав Своє служіння в силі Святого Духа. Після того, як Він отримав Водне Хрещення, Бог повів Його у пустиню, де 40 днів диявол Його спокушав. Він вийшов з цієї пустині  в силі Святого Духа і пішов робити чудеса. Перше чудо, яке зробив Ісус – це Він перетворив воду у вино в Кані Галілейській. Біблія говорить, що це був початок Його чудес, які Він потім робив.

Коли ми говоримо про силу Божу, не завжди той, хто молиться за хворих людей може щось відчувати, і не завжди той, хто зціляється також може щось відчувати. Сила Божа проявляється не через наші відчуття, а по милості Божій, по вірі нашій, тому що Бог хоче проявлятися в силі, в чудесах і знаменах, для того щоб прославлятися. Коли Бог проявляє Свою силу, ми, деколи, можемо цього і не відчути.

Віра наша завжди будується на тому, що ми проповідуємо. Якщо ми робимо більший акцент на проявленні чудес, значить повинно бути більше чудес, більша сила повинна проявлятися. Дуже часто, Ісус в Своєму служінні дуже просто зціляв людей. Він просто ходив в силі. Він ходив з Богом і Бог через Нього робив чудеса. Ми повинні вірити, що Бог не змінився, але Він залишається Тим Самим вчора, сьогодні і навіки, і Він продовжує проявляти Свою силу в нашому житті і через нас.

«І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була оздоровляти їх» (Луки 5:17). Ісус вчив. Він знав, що зараз щось буде. Сиділи певні люди, які слухали Його, і серед тих людей сиділи книжники і фарисеї. Вони прийшли для того, щоб слухати Ісуса, вони прийшли подивитись. Писання говорить, що сила Господня готова була щось робити. І Ісус демонстрував цю силу на очах цих людей. Масу людей зціляла ця сила в Його служінні.

«Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх оздоровляла» (Луки 6:19). Слово Боже говорить, що, в першому випадку, сила Божа готова була зціляти на цій території, де зібралось багато людей, а в іншому випадку, написано, що сила виходила саме з Нього і всі люди старалися доторкнутися до Нього. І ми пам'ятаємо, як зцілилась кровоточива жінка, яка багато років страждала на цю хворобу. Коли вона доторкнулася до Ісуса, то Він відчув, як з Нього вийшла сила.

Апостол Павло пише: «І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!» (1 Коринтян 2:4-5). Що відбувалося взагалі тут? Були люди, які почали піддавати сумнівам його апостольство, його служіння, самого апостола, який «народив» їх, через якого вони спаслися. Але апостол Павло говорить про те, на що він робив акцент і до чого він завжди прагнув – щоб так служити і так проповідувати людям, щоб вони відчували силу в тих словах, які він говорить і, щоб люди переживали силу в своєму житті, яка б торкалась їхнього життя, яка б зціляла їх, наставляла їх, і де би їхня віра будувалася не на людській мудрості, не на красномовності людей, які можуть гарно говорити, але, щоб їхня віра будувалась на проявлені сили і проявлені духа через його служіння. Центральним запитанням апостола Павла було – «Чи прийняли ви Святого Духа?» Для нього це було дуже важливо. Були люди, які казали, що взагалі не чули про Духа Святого. Дуже важливо, щоб людина, яка увірувала в Ісуса Христа наповнилась Святим Духом. В першу чергу, це важливо для самої людини. Писання говорить, що, коли вони знаходили таких людей, які увірували в Ісуса Христа, але не були сповнені Святим Духом, вони клали на них руки, Дух Святий сходив на них і вони починали говорити на інших мовах, пророкувати, і дари Духа Святого починали проявлятися в них.

«Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві. Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас. Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу. Бо Царство Боже не в слові, а в силі» (1 Коринтян 4:17-20). Він хотів побачити яка сила діє в житті тих людей, які піддавали сумнівам його служіння, які називали себе апостолами, але ними не були. Для нього це був показник. Чому? Тому що, для того щоб сила Божа діяла в житті людей, це вимагає великого впокорення. Апостол Павло, дійсно, мав цей напрямок в житті. Він був присвячений тому, щоб досягати цю силу.

В Євангелії від Луки ми читаємо пророцтво про Івана Христителя. До Захарія приходить Ангел і каже: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться. Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа» (Луки 1:13-17). Ангел сказав, що Іван Христитель буде рухатись в дусі, в силі Іллі. Хто такий Ілля? Це пророк Старого Заповіту. Він запам'ятався тим, що він навернув Ізраїль в свій час, який був в великому відступництві від Господа і поклонявся Ваалам і Астартам. Іван Христитель повинен був приготовити шлях для Господа і навернути серця Ізраїля для того, щоб вони прийняли Христа Спасителя, Месію. Просто так, простій людині це неможливо було зробити. Для цього повинна бути відповідна сила і відповідне помазання на його покликання, тому що ми вже говоримо не про силу, яка проявляється в чудесах і знаменах, а про силу, яка дається людям для того, щоб впливати на цілі народи, щоб протистояти якомусь злу і досягати Божі цілі на цій території, наприклад. Писання говорить, що Іван Христитель жодного чуда не зробив, але він був великим у Господа, і він рухався в дусі і в силі Іллі.

Є сила Божа, яка відповідає тому рівню на якому ти служиш. Якщо у тебе більше служіння, Бог дає тобі більше сили. Якщо ти хочеш більше сили, тобі потрібно прагнути до більшого служіння.

Якщо ти почав щось робити, Бог дає тобі достатньо сили, щоб виконати цю роботу. В незалежності від того, що ти, деколи, відчуваєш, якщо ти займаєшся якимось служінням, якщо Бог піднімає твоє служіння, чи кличе до більших справ, ти повинен чітко знати, що, якщо ти приймеш рішення робити більші справи для Бога, прийде відповідна сила, і ти будеш робити це тією силою, яку Бог дає тобі. І та сила, що є на тобі буде сильніша того, що буде йти проти тебе, що буде протистояти тобі.

На кожному рівні нашого життя, нашої діяльності, міри нашої відповідальності є певна сила, яку Бог нам дає і яку Він контролює. Коли ми служимо Господу, ми перемагаємо не своєю силою, не своєю мудрістю, не своїми талантами, але силою Божою.

Ціллю апостола Павла було досягати Христа і ту силу, яка воскресила Його з мертвих. Яким чином він міг це робити? Є тільки один метод, як це можна зробити – це збільшення відповідальності в своєму житті. Коли він сам собі робив виклики в житті, він розумів, що, якщо він хоче пережити ще більшу силу, щоб вона рухалась через нього, йому потрібно ще більше працювати для Бога, йому потрібно перейти на новий рівень, для того щоб досягати людей. Сила приходить у відповідності до того в чому ти знаходишся.

Проповідь в відео-форматі