Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Не засмучуйте Духа Святого!

Борис Фенц

Дух Святий – це є третя Особа Божества. Ісус говорив, що краще, щоб Він пішов, щоб послати другого Утішителя. Параклетос − означає Утішитель, Заступник, Захисник. Це слово складається з двох слів пара – «той, хто завжди поруч» і калео – «покликаний». Тобто, «покликаний завжди бути поруч». Це був Дух Святий, Який зійшов. «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Коли ми увірували, ми маємо прийняти цей дар Духа Святого. Закон Духа Життя є в Христі Ісусі. Він дає життя, міняє життя і дає відновлення.

Христос знаходиться зараз по правиці Отця. І Він Духом Святим прийшов в наші серця. Ми сьогодні маємо Духа Божого в наших серцях, Який відновлює нас, Який дає нам силу, Який направляє кожного з нас. Коли ми маємо ходження з Богом, ми любимо Бога, служимо Йому є деякі, певні перешкоди, які трапляються на нашому шляху.

«Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:29-31). Ми думаємо, що коли ми говоримо неправильні речі, то тоді Дух Божий засмучується в нас. В контексті, тут написано, що Дух Святий засмучений, коли ми є новим творінням, ми народжені згори, в нас є природа Божа, а ми ведемо себе так, як ніби ми не відновлені. І далі написано про прощення. Дух Божий засмучується, коли ми не прощаємо.  Дух Святий засмучений, коли ти відновлений, коли твоя природа  нового творіння, коли Бог говорить в твоє серце, провадить тебе цією стежкою в Царство Небесне, але поведінка твоя залишається, як в цієї старої людини. Стара людина загниває, зотліває. Чому слово гниле? Тому що ця стара людина «гниє» і це проявляється в тому, коли людина говорить гнилі слова, роздратовується, кричить і т. д. Це  не наша природа. Це нам не належить. Сьогодні, нам належить преображатися в образ і подобу Ісуса Христа за допомогою Духа Божого, Який оселився в нашому серці. Це є наша природа. Це ми сьогодні зодягнені в Нового чоловіка, в Якого є сила, підтримка, потуга, Який підкріпляє нас в наших немочах. Це є Дух Святий, Який сьогодні з нами. Тому, не будемо приносити смуток, тому що, коли ми засмучуємо Духа Святого, така людина засмучена сама. Чому? Тому що плід Духа є любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, здержливість, милосердя, віра і доброта. Любов і радість йдуть разом завжди. Коли ти любиш, ти радієш. Коли Дух Божий проявляє в твоєму серці любов, до тебе приходить радість. Такі люди не є в депресії. Сьогодні, багато людей серед християн знаходяться в депресії, які засмучені життям, які нарікають. Чому? Тому що Дух Святий знаходиться в засмученому стані в серцях.

Сьогодні, Господь дає нам можливість, щоб ми виправили свої стежки, щоб ми преобразились в Образ і подобу Христа, як написано в Писанні, щоб ми зодягнулись в нового чоловіка. Нехай Бог нам допоможе у цьому сьогодні!

«Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі. Духа не вгашайте! Не гордуйте пророцтвами! Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!» (1 Солунян 5:16-21). Подібне ми читаємо в Римлян 12:11-12: «У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві, тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві…» Тут є дві речі, які хоче нам донести апостол Павло. Перше – це є молитовне життя – перебувати в молитві безперестанку. Друге – це є служіння. Коли ми покидаємо молитовне життя, коли в нас спілкування з Богом на рівні молитви перестає бути в постійності, тоді Дух Божий починає потихенько вгашатися. Ці дві речі – молитовне життя і служіння Господу, якщо вони починають в нашому житті просто вгашатися, перестають бути на першому місці, тоді Дух, Який є в нас вгашається. Це характеризується такими ознаками, або симптомами: втрачається цікавість в житті до Церкви; втрачається ціль (наприклад, спасіння людей); втрачається інтерес до Божого Слова, а перевага надається всяким світським речам. Коли Дух Божий горить в тобі, коли ти наповнений Духом Святим, ці всі речі стають мерзотою для тебе.

Дуже важливо є − перебувати в молитві повсякчас. Ісус Сам показав цей приклад. Він ішов на гору, Він молився завжди.  І друге – це, дійсно, служити людям. Тоді, Дух Божий буде горіти. Служіння – це є частина того, коли Дух Божий горить в нас. Без служіння ти не будеш горіти. Для чого тоді ти будеш горіти? Але, коли ти служиш людям, Бог наповняє тебе цим вогнем Свого помазання, для того, щоб йти і розказувати людям про Христа. Бог піклується Духом Своїм Святим за наше життя, щоб ми ходили в помазанні, в силі Його і були наповнені Його вогнем.

Релігія. «О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!» (Дії 7:51). Тут, написано про Степана. Якщо ми подивимось в контексті, то Степан – муж був повний віри і Духа Святого. Він був наповнений Духом Божим і був рукопокладений на дияконство. Степан повний сили і віри чинив великі знамена і чудеса − люди зцілялися, звільнялися. Степан брав участь в поширенні Царства. Тоді, заздрість прийшла на релігійну громаду тих місць, тому що фарисеї говорили, але сили не було в тому. І Степан почав їм проповідувати. Він розказав їм від Буття до часу приходу Христа, він їм проповідував про те, як приходили пророки. І вони дивувались… Чому вони дивувались? Тому що він не був вчений муж, він був не грамотний, він не закінчив теологічного університету, не був серед членів синоду, які були вправні в Слові. Це був просто чоловік, який повірив Богу, який прийняв Духа Святого, який горів Богом, який був наповнений Духом Святим. І вони почали заздрити, зразу сталася колотнеча. Вони захотіли його вбити. І Степан  звертається до них, кажучи: «О ви, твердо шиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!» (Дії 7:51). Нажаль, і в теперішній час є церкви, люди, які противляться Духу Святому. Люди, часто, вибирають саму форму замість життя, тому що Дух Божий приносить життя. Де немає Духа Божого, там немає життя, там існує тільки форма. Це є церкви, які стараються втримати 99 овець, але вони не підуть за тією одною, загубленою. Чому? Тому що тут позиція є набагато важливіша за спасіння людей. Перший «релігійний діяч» − це був сам сатана, який захотів зайняти статус Бога, Його позицію, але в ньому не було Його природи. Тому, сьогодні, для нас є цей заклик − якщо ми, дійсно, відчуваємо, що десь, в якійсь мірі, ми попали в релігію, сьогодні є цей шанс, цей час, коли ми можемо відкрити своє серце для того, щоб Дух Божий наповнив наші серця, щоб Він реально прийшов і зробив щось з нами. Цей час – це ера Духа Святого. Він сьогодні править на цій землі, Він царює на цій землі, поширює Євангелію по цілій землі.

Як ми можемо знаходити вихід з того, коли ми засмутили Духа, або вгасили Духа, або ж, десь, релігія проявляється в нашому житті?

1. «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: «Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?» Ісус відповів і до нього сказав: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього» (Івана 14:21-23). Слово Боже має стати авторитетом в нашому житті. Дух Божий діє там, де є Слово Боже. Дух Божий будує там, де є Слово Боже. Дух Божий являє Христа. Дух Христів є в нас. Написано, що ми є храм Духа Святого. Дух Святий є сильний. Коли Він є в серці, коли Він наповняє наше єство, тоді ми сильні, захищені. Це є відношення до Слова Божого і до Христа, відношення до Отця. Коли ми занурені, заглиблені в Слово Боже, коли ми досліджуємо Писання, перебуваємо в Ньому, Дух Божий Своєю могутньою фортецею є в  нашому житті. Тоді, ми захищені і озброєні. Ісус говорив, що Слово, яке Він нам дав – це є Дух і Життя. Слово Боже – це Дух і Життя. Там де Слово, там діє Дух. Дух Божий завжди буде прославляти Христа: «Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить» (Івана 16:14).

2. Господство Духа Божого в нашому житті. «Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля» (2 Коринтян 3:17). Дух Божий приносить волю, але яким чином це стається? Де Дух являється Господом, там є воля. Насправді, ми мало говоримо про те, що Дух Господній – це є Господь, це є Господар.

«Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (Івана 4:24). Коли ти підкоряєшся Духу Божому, Він починає діяти в твоєму житті. Коли ти вибираєш слідувати за Його голосом, коли ти довіряєш Йому своє життя, своє єство, свої дороги, Він направляє, скеровує, будує тебе, наставляє тебе.

Не можна легковажно відноситись до Духа Святого. Велика помилка є, коли людина думає, що вона управляє Духом Святим. Насправді, Дух Божий повинен вести нас по цьому житті. Написано, що Сини Божі водимі Духом Божим. Це Його господство і панування в нашому житті.

3. Спілкування і взаємовідносини з Духом Божим. «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь» (2 Коринтян 13:14). Благодать Господа − Бог так полюбив цей світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, аби той, хто увірував не загинув, але мав життя вічне. Ісус Хритос приніс благодать в наше життя, що ми були помилувані. І написано: «…причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь» (2 Коринтян 13:14). Причастя – це грецьке слово койноніа – це є спілкування, взаємовідносини, участь в нашому житті. Без спілкування з Духом Святим неможливо взагалі ходження з Богом. Відносини – це час проведений разом з Богом, з Духом Святим. Це час, який ми проводимо, коли ми роздумуємо над Писанням, коли ми задаємо питання, коли ми чуємо відповідь, що, нажаль, не дуже сильно практикується в церквах. Це є спілкування з Духом Святим. Наше спілкування з Духом Святим завжди, чомусь, крутиться навколо наших інтересів, але, насправді, дружба будується на спільних інтересах. Спробуйте спілкуватись з Духом Святим на Його інтересах! А які ж Його інтереси? Це є Церква, Христос, спасіння людей. Коли ми почнемо задавати Йому питання, говорити ці речі, ми будемо відчувати Дух Божий в своєму житті, чути Його голос більше і потужніше.

Нам потрібне це спілкування і дружба з Духом Святим. Чому? Ніхто не знає що є в Бозі, крім Духа Божого! Дух Божий приносить відкриття тим людям, хто має з Ним спілкування, хто має з Ним відносини, проводить  свій часз Ним, хто бажає Його більше і більше в своєму житті.

Коли вуха наші відкриті до Його голосу, коли в нашому серці є ревність, спрага і крик до Нього: «Прийди, Господь!», тоді ми преображаємось і рухаємось в силі. Він є біля кожного з нас. Він стукає в наші серця, які, часто, є закриті своїми якимись світськими речами. Де приходить Дух Божий, там приходить життя. Без Нього немає життя. Він дає цю можливість кожному з нас – вкусити ці ріки потоків води живої. Люди, які наповнені Духом Божим, будуть знати ті останні моменти, коли буде мати прийти Ісус Христос. Хоч ніхто не знає цього часу, але вони знаходяться в очікуванні сьогодні.

Часто, в нас, дійсно, можуть бути моменти, коли ми уподоблюємось тим дівам, які неготові були, які не очікували, але, сьогодні, цей час, щоб ми, принаймні, змогли почати роздумувати над цими речами, почали спілкування з Духом Божим, щоб сьогодні бажали цього наповнення без міри для того, щоб життя палало Духом Божим. Тому, сьогодні, ми не засмучуємо, не вгашаємо Дух Божий, Який є в нас, але для нас є виклик – щоб Він став Господом, Господарем в нашому житті. Коли ми ревнуємо, ходимо в Його повноті, коли ми бажаємо і не зупиняємось, Його дія і робота буде в нашому житті.

Вірую в єдиного Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків: Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас людей і ради нашого спасіння зійшов з небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І вознісся на небеса і сидить праворуч Отця. І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого, Господа, Животворчого, що від Отця ісходить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне Хрещення на відпущення гріхів. Чекаю воскресіння мертвих. І життя будучого віку. Амінь!

Проповідь в відео-форматі