Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Як навчитися прощати

Андрій Тукало

Часто, нам важко прощати, але ми маємо вчитись робити це постійно. «Петро приступив тоді та запитався Його: «Господи,− скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?» Ісус промовляє до нього: «Не кажу тобі − до семи раз, але аж до семи десяти раз по семи! Тим-то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав,− і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: «Потерпи мені, − я віддам тобі все!» І змилосердився пан над рабом тим, − і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: «Віддай, що ти винен!» А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: «Потерпи мені,− і я віддам тобі!» Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, − аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: «Рабе лукавий, − я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?» І прогнівався пан його,− і катам його видав, аж поки не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Матвія 18:21-35). Ісус простив нас всіх і вчить Своїх учнів скільки прощати, як це робити і коли. Бог простив кожному з нас дуже багато. Бібліє каже, що Він завжди прощає нам, коли ми каємось, коли ми визнаємо, що ми є грішні. Він прощає і не згадує нам наші провини. Як Бог нам простив, так і ми маємо прощати людям. Кожен з нам має навчитись це робити. Ми маємо прощати постійно.

«І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші» (Марка 11:25). Прощати ми зможемо тільки тоді, коли ми будемо з Богом. Без Бога люди не вміють прощати. Тільки Бог може дати в серце рішення простити, навчити нас це робити. Кожен раз, коли ми стоїмо на молитві, ми повинні згадувати, прощати, відпускати.

Якщо людина не покається, не зрозуміє Слова Божого, які наслідки непрощення, вона не зрозуміє, що потрібно прощати, що це непрощення тримає саме ту людину, яка не прощає. Коли приходить покаяння, прощення, тоді приходить спокій, життя, ми починаємо по-новому жити.

«І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Матвія 6:12). Це є молитва «Отче наш». Завжди потрібно роздумувати над цими словами. Чи прощаємо ми винуватцям нашим? Якщо ми не простимо, то і Отець наш Небесний не простить нам. Нам потрібно навчитись прощати, відпускати, примирятись.

«Усяке по дратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:31-32). Біблія дуже багато говорить про прощення. Христос простив нам всі наші гріхи по благодаті. Він віддав Своє життя за нас. Коли ми каємось, ми просимо Його простити нас за те, що ми згрішили проти Нього, проти брата свого, чи дружини, чи ще когось, Господь прощає і дає благодать жити далі, рухатись далі, працювати. Зло, плітки, ненависть віддаляють нас від Бога. Неможливо ходити злим і бути в присутності Божій при цьому. Перед тим потрібно покаятись, простити, відпустити, примиритись з Богом і тоді, можливий цей зв'язок з Ним.

Якщо ми не простимо людину, ми не зможемо її любити. «Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною! У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві, тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців! Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; «не вважайте за мудрих себе!» Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо це залежить від вас, − живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь». Отож, як твій ворог голодний, − нагодуй його; як він прагне, − напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» (Римлян 12:9-21).

Тож, ми маємо навчитись прощати і любити один одного, як нам говорить Писання. Ми не повинні відповідати злом на зло. Тоді, будуть відбуватись чудеса в нашому житті. Що б не було на нашій життєвій дорозі, нам потрібно прощати один одного, любити, допомагати, молитись один за одного. Нехай Господь благословить нас в цьому!

Проповідь в відео-форматі