Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Важливість хвали

Олег Савчак

Головне значення єврейського слова яда (хвала, хвалити Бога) – це визнавати, або підтверджувати. Коли ми хвалимо Бога, ми визнаємо Його, ми підтверджуємо те, Хто Він є, ми це офіційно проголошуємо.

Наше завдання – принести присутність Божу, наповнити ефір довкола нас і, перш за все, самих себе всередині, щоб невидимий Бог був проявлений, відчутний, тому що люди цього потребують.

Грецьке слово в Новому Завіті доксодзейн – хвалити, шанувати і, часто, воно ототожнюється з словами честь, велич, слава, могутність.

Музичний супровід

Музика з грецької мови означає «мистецтво муз», а муза означає «джерело натхнення». В грецькій міфології муза – це була богиня, покровителька мистецтва і поезії. Якщо ще по-іншому перекласти це слово, то воно означає «полонити чийсь розум на послух когось, або чогось». Музика духовна, вона має величезну силу. Музика несе асоціації, впливає на нас. Музика стимулює до чогось. Всі всюди використовують музику. Чому так важливо співати, грати? Коли ми це робимо, наш розум переключається. Люди в світі це зрозуміли. Вони використовують музику в повній мірі (магазини, спорт і т. д.), а ми, деколи, цього не розуміємо.

Що перейде в небо, у вічність? Біблія каже, що дари перестануть, пророцтв не потрібно буде, молитись на інших мовах не треба буде, вірити не потрібно буде, але написано, що любов не перестане і хвала Богу ніколи не зникне і не перестане. Тому, ми повинні тренуватись тут, готуватись тут, ми повинні полюбити хвалу і зрозуміти для чого вона.

«Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів! Ти ж сказав був у серці своєму: «Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних, підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!» Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!» (Ісая 14:12-15). Що робив сатана до гріхопадіння? Він був херувимом – грав, співав, славив Бога. В чому був гріх диявола? Через свою гордість він перестав славити і хвалити Бога. Він був скинутий з небес. Тому, його ціль і дотепер – заставити людей  поклонятись, або славити когось, або щось, але не Бога, відвернути увагу, серце, для того, щоб людина переключилась. Він впав і він хоче, щоб люди так само впали.

Читаючи Біблію, ми бачимо, що Божі люди завжди хвалили Бога. І, як тільки щось перед тим мало відбутись (гріх, відступлення), вони переставали,  так як і сатана, славити Бога.

«І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.І сказав Господь Каїнові: «Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати» (Буття 4:3-7). Коли людина перестає хвалити Бога, вона  похиляє своє обличчя, або, навпаки, коли людина похиляє своє лице, вона перестає хвалити Бога. А людина похиляє своє обличчя, коли в неї якісь проблеми, або гріх, натягнуті відносини з кимось, депресія, подавленість. Коли людина перестає хвалити Бога, вона грає за правилами сатани, вона заходить на його територію. Ми повинні навчитись хвалити Бога і дякувати Йому завжди, а не чекати до того часу поки Він нам щось дасть, щось зробить для нас. Ми маємо відділити хвалу від того, що ми отримали, чи не отримали, від нашого настрою, бажання. Хвала переміщає акценти на Бога, а не на нас. Не те, які пісні нам подобаються, чи не так, як ми собі думаємо, а що Бог хоче? Що Він любить? Що подобається Йому? Те, що несе помазання, благодать, вираження любові Йому, те, що Йому буде запашність. Перш за все, хвала і поклоніння – це стан нашого серця.

Хвала нас кудись веде. Якщо світська музика веде нас в неправильному напрямку, то хвала веде нас до Бога, вона приближає нас до Бога, веде в Його присутність, а там всі скарби, і премудрість, і багатства заховані, там Його відкриття, Його Слово, Його рема, Його життя.

2 аспекти хвали:

1. Хвала, як визнання Божої величі і благовоління перед Ним. Ми наповнюємо своє життя, своє серце захопленням Ним.

2. Хвала, яка руйнує твердині. Хвала руйнує твердині,ті, які в нашій голові і ті, які довкола нас.

Хвала, як визнання Божої величі

В Старому Завіті люди вже це розуміли. Особливо, це розумів Давид. Він постійно цим користувався. І Бог сказав, що це муж по серцю Його. Чому? Через його хвалу, не через його правильні вчинки і поступки, тому що він, як і всі, теж помилявся. Він вмів мати ці відносини з Богом, ці струни серця підлаштовувати під Божі.

«І він по призначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачи, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого» (1 Хронік 16:4). Давид сам був музикантом. Він це розумів. Тому, він поставив професіональних левитів, тих, які вміли робити це майстерно. Вони визнавали, прославляли і хвалили Бога. Вони наповнювали цю атмосферу, свої серця, оточуючих людей.

В Біблії ми можемо знайти дуже багато місць, де написано про хвалу.«Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи, бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!» (Псалом 117(116):1-2).

«А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то весь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили, кажучи: «Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!» А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: «Учителю, заборони Своїм учням!»  А Він їм промовив: «Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!» (Луки 19:37-40).

Біблія каже, що Бог сидить на хвалі Ізраїля. Фактично, хвала – це трон. Нема хвали – нема трону. Бог десь там на небі. Хочемо, щоб Він опустився – потрібно поставити Йому трон, нашу хвалу. Ми, як Церква маємо велику перевагу. Має велику силу і особиста хвала − коли ти молишся на мовах, хвалиш Бога. Але, часто, самому важко добитись такої атмосфери, як в Церкві.

Якщо ми разом всі в Дусі Святому, ми очікуємо, ми поклоняємось, ми фізично відчуваємо присутність Божу. Коли приходить Божа присутність, легко діяти в дарах Духа Святого, в зціленнях, в чудесах, приходять відкриття. Починаєш славити Бога – проблеми вирішуються. В нас є ключ – це те, що піднімає Бога в цьому світі. Бог піднятий, Він в славі, Він вище всіх. Але люди про це не знають, люди сміються з нас, з Бога, вони славлять ідолів, всякі марні філософії, вони поклоняються всяким музикантам, демонам, культурі, одягу… Де сили, час, ресурси людини, там її об'єкт поклоніння.

Ми повинні бути зрілими людьми, які будують хвалу, які дякують Богу наперед, за те, Хто Він є, незважаючи на емоції, видимі результати.

«І постійно вони перебували в храмі, прославляючи й хвалячи Бога. Амінь» (Луки 24:53). Ми будуємо Богу престол, ми визнаємо Його великим, святим, і, в кінці кінців, ми починаємо в це вірити.

Хвала, яка руйнує твердині

«З уст дітей і немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника» (Псалом 8:3). Діти, тварини сьогодні славлять Бога.

Коли ти хвалиш Бога, сатана відступає. Найбільші твердині в нашій голові. Це страх, подавленість, невірство, сумніви. Часто, ці страхи, внутрішні твердині крадуть нашу віру, відводять нас від Бога, заставляють нас сумніватись в Його обітницях. Хвала ламає ці твердині. Ми, часто, чекаємо, думаємо, що прославимо Бога, коли Він дасть відповідь. Не дає відповіді – ми чекаємо. Прославляйте Бога кожен день, як стиль життя, як спосіб нашого мислення! Це найкраща пігулка від всяких хвороб!

«та  сказали Йому: «Чи ти чуєш, що кажуть вони?» А Ісус відказав їм: «Так. Чи ж ви не читали ніколи: «Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу»?» (Матвія 21:16). Хвала має походити від серця. Хвала – коли ми наповнюємо атмосферу, своє серце, весь ефір, наш розум, наші думки, ми захоплюємось Богом, ми визнаємо Його велич.

«І, завдавши багато їм ран, посадили у в'язницю, наказавши в'язничому дозорцеві, щоб їх пильно стеріг. Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди. А північної пори Павло й Сила молилися, І Богові співали, а ув'язнені слухали їх. І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани  усіх поспадали…» (Дії 16:23-26). Написано, що Павло і Сила сиділи у в'язниці за проповідь Євангелії, і замість того, щоб жалітись, нарікати, вони славили Бога. Якщо є проблема якась, чи щось сталось, нам треба славити Бога. Коли Павло і Сила почали славити Бога, твердині впали, земля затряслась, вони отримали свободу. Багато з нас цього не розуміють. Люди борються з чимось, воюють, прикладають зусилля і щось заважає. І це може бути цією серйозною причиною, коли невірство похилило наше лице, коли нам важко відкрити свої вуста. Наша хвала, наше серце, наше прославлення – це ключ до багатьох дверей, до вирішення наших проблем.

Можливо, нам треба від чогось звільнитись, зцілитись, можливо, якусь твердиню вибити з голови і тоді, ми полюбимо прославлення. На небесах не буде проповідей і проповідників, але буде хвала. Тому, давайте будемо вчитись хвалити Бога. Ми так часто зациклюємось на тому, що Бог для нас не зробив, що ми ще не отримали, чого ми ще не маємо, що, в результаті, наше лице похиляється і ми так ходимо з дня в день. І це є гріх проти Бога. Не хвалити Бога – це є перший гріх, яким згрішив сатана. Віра говорить, що неважливо що бачать сьогодні мої очі і чують мої вуха, мій Бог великий, Він святий, Він може все і Він вирішує все.

Ми повинні повернути Богу славу. Наша хвала піднімає Божі обітниці, утверджує Його вірність, ми, врешті, починаємо вірити, що Бог вірний Своєму Слову і тому, що обіцяв.

Хвала змінює безнадійність на надію; відновлює фізично – ми зціляємось; приносить мир, спокій, радість в кожне серце; притягує, приближає нас до Бога; укріпляє нашу віру; ламає твердині (страх, депресію і т. д.).

Проповідь в відео-форматі