Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Правильний піст

Олександр Борисов

В нашому житті нічого немає важливішого за спілкування з Богом, тому що в Ньому є всі відповіді, в Ньому є саме життя. Тому, диявол найчастіше атакує сферу нашого спілкування з Богом. Він завжди атакує те, що найважливіше в нашому житті. Диявол розуміє, як ніхто інший, що, якщо наші стосунки з Богом перервуться, або стануть не такі якісні, як вони мали б бути, то від цього буде залежати якість нашого життя, від цього буде залежати те, наскільки ми будемо розуміти і виконувати Божу волю в нашому житті. А від того наскільки ми розуміємо Божу волю і рухаємось в Божій волі залежить, взагалі, те, яку нагороду ми будемо мати в вічності. Адже, ми всі предстанемо перед судним престолом Божим, для того щоб дати звіт за все, що ми робили, чинили в своїх тілах. І це не буде звіт за старі гріхи, які Бог вже простив, це не буде покарання за те, що ми зробили, тому що, коли ми каємось кров Христа омиває нас від всякого гріха, але, тим не менше, ми всі будемо судимі. І саме цей суд виявить якість нашої роботи, якість нашого життя, нашого служіння, те з чого ми будували, на якій основі ми будували. Це буде суд, який має пройти кожен з нас, всі віруючі. Тому, важливим є знання Божої волі. Написано, що те з чого ми будували, той матеріал (сіно, солома, чи якісь дорогоцінні речі) згорить, воно не залишиться. Що є сіно, солома? А що, взагалі, означає будувати на неправильній основі? Наскільки важливо є розуміти на чому ти будуєш і з чого ти будуєш?! І це все складає наше життя.

Життя будь-якої людини коротке на цій землі. І воно не залежить від нас. Тобто, ми прийшли на цю землю самі це не плануючи і не визначаючи коли, в який час, і так само ми підемо з неї…Тому що це не в наших силах і не в нашій волі знати і планувати це. Але кожен з нас хоче бути готовий до цього.

Немає нічого, що ми можемо додати до нашого спасіння. Немає жодної речі, яку ми можемо добавити, щоб звершити те, що звершив Христос, або ж звершити щось замість Нього. Його викупної жертви достатньо! Але, все ж таки, в нас є дальше життя після покаяння. Для чого воно? Бог створив нас для вічності і спас нас для того, щоб ми мали вічне життя. Тим не менше, коли ми приходимо до Христа, ми каємось і ми вмираємо для себе, для гріха, але ми дальше продовжуємо жити в цьому тілі (ми щось плануємо, щось робимо…). І чи,насправді, бачимо ми різницю в нашому житті до покаяння і після покаяння? Чи бачимо ми, що сутність нашого життя докорінно змінилась? Чи пам’ятаємо ми коли це помінялось? Часто, ми каємось, Бог приходить в наше життя, ми щось плануємо, думаємо, що вже все добре, але потім життя вносить свої корективи… І, попри це все, ці корективи не повинні нас стягнути знову назад, на той рівень нашого життя, як ми жили до покаяння.

Чи бачимо ми різницю до і після покаяння в нашому житті? Наскільки перемінений є наш розум? Наскільки перемінена шкала наших цінностей, мірило, те, чим ми вимірюємо все, згідно з чим ми, взагалі, все оцінюємо? Теоретично – ми все розуміємо, але чи є це в нас на практиці? Це те питання, яке ми собі повинні задати. Ми, люди, так влаштовані, що ми до всього звикаємо і, часто, не зауважуємо негативних змін в нашому характері. Чи продовжуємо ми рухатись дальше? Кожен з нас, сам для себе, може дуже чітко визначити – на якому етапі я зараз знаходжусь? Чи я зупинився?  Чи я продовжую рухатись далі? Чи я відкочуюся назад?

Бог дав нам потужний інструмент, не дивлячись на те, як псується світ, що відбувається довкола, не дивлячись на те, як все йде до кінця (світ стає ще гірший, ще страшніший), Бог дав нам настільки багато сили, щоб на всякому етапі ми мали достатньо цієї сили. «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії Апостолів 1:8). Писання говорить дуже чітко про цю силу. Це сила, яка здатна протистояти будь-якому виклику, який кидає цей світ нам. Це сила яку нам дав Сам Бог. Ісус говорить, що ми будемо мати силу, щоб бути Його свідками. Хто такий свідок? Свідок – це той, хто бачив і може засвідчити про щось, очевидець. Ми зараз знаходимось в такому часі, в такому стані, де, якщо ми, десь, пропустили цей момент, що ми не рухаємось далі, ми не ростемо від сили в силу, від слави в славу, то не потрібно себе заспокоювати, що це так нормально, що всі так живуть, Ми повинні прийти до такого стану, щоб запитати: «Бог, де я зупинився? З якого місця мені треба починати, щоб рухатися далі?» Диявол найбільше атакує наше молитовне життя, наше спілкування з Богом. Ми нічого не можемо додати ні до спасіння, ні до того, що Бог вже зробив, але, коли ми починаємо молитися і постити, стаються якісь речі, які ми, навіть, не можемо пояснити.

Чим піст не є?

1. Піст – це не є дієта. Піст не може бути для того, щоб схуднути. «Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Римлян 14:17).

2. Піст – це не є інструмент досягнення духовності, наближення до Бога. «Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого» (1 Коринтян 8:8).

3. Піст не може бути демонстрацією нашої духовності. «А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Матвія 6:16-18).

4. Піст не є наказом. Ніде в Біблії Бог не наказує поститись. Лише, один раз в Старому Завіті (книга Левит) це був чіткий наказ – люди постились на день відкуплення.

5. Піст не є методом випрошування чогось від Бога, коли люди намагаються щось отримати від Бога через піст.

Чим є піст? Що таке піст? Найкраще про піст говорить Ісая 58.

Чи важливо, взагалі, поститись? В Біблії, ми можемо побачити, що люди постились не через те, що вони були всім задоволені, веселі, вони входили в піст тільки тоді, коли це була крайня нужда. В Новому Заповіті ми бачимо, що люди входили в піст, коли шукали Божої волі.

Піст – це завжди для того, щоб зрозуміти Божу волю для нас. «Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» (Римлян 12:1-2).

Піст – це, коли ми найкраще можемо зрозуміти Божу волю. Коли ми стоїмо перед якимось вибором в нашому житті, нам потрібно поститись. Питання Божої волі дуже складне. З однієї сторони, ми розуміємо, що Бог хоче, щоб ми всі знали Його волю. А з іншої – чому Він саме такі умови встановив, щоб зрозуміти Його волю? Чому це не явно? Для кожного з нас є якась Божа воля, яку ми хочемо зрозуміти.

В Писанні також написано, що певний рід демонів буде виганятись тільки постом і молитвою.

Ми прийняли силу. Бог має щось особливе для Церкви останніх часів, для кожного з нас. Є Божа воля для кожного з нас, згідно якої ми кожен будемо давати звіт. Ми не маємо іншого інструменту крім поста і молитви. Піст і молитва – це те, що Бог нам дав. Ми нічого Бога не випрошуємо, але попри це, коли ми постимо, щось стається.

Піст – це демонстрація Богу повної залежності від Нього. Є багато місць в Біблії, коли люди об'являли піст, як народ Ніневії, коли Бог вже виніс Свій вирок (Він сказав, що знищить це місто). Цар Ніневії об'явив піст. І, раптом, Бог змінює Свій вирок. Це був акт впокорення. Вони не збирались змінити Божу волю, вони просто впокорились перед Господом. Тому, піст – це завжди акт впокорення перед Богом, не надимання («я духовний», «Я пощусь» і т. д.). Це коли ми кажемо: «Я підкоряюсь, я хочу знати Твою волю, чим би вона не була, я її приймаю! Дай мені сили її прийняти!» Ми знаємо, що Божа воля – добро, приємність і досконалість. Для кого? Для Бога!

Коли ми практикуємо піст і молитву в своєму житті, для нас питання Божої волі стане набагато зрозуміліше і чіткіше.

Чи помічаємо ми різницю в нашому житті до покаяння і після? Після покаяння почалось нове життя в Христі Ісусі. Але наскільки це життя якісне, наскільки воно повноцінне? Чи помінялись наші мрії?

Проповідь в відео-форматі