Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Найкращий подарунок для Христа

Олег Савчак

Що таке Різдво? Це є день народження Христа. Ми знаємо всі, що на день народження прийнято дарувати подарунки. Коли Ісус народився, прийшли мудреці і подарували Йому золото, ладан і смирну. Це були пророчі подарунки. Золото символізувало, що Ісус є Цар, ладан, що Він Священик, смирна, що Він жертва, що Він помре. Мудреці зі Сходу пророче відобразили суть, або місію Христа. Якщо ми святкуємо Різдво, значить і ми повинні принести Спасителю якийсь подарунок – подякувати Йому, що Він народився, привітати Його, прославити Його.

Як кожен з нас може принести Спасителю найкращий подарунок, і не тільки в цей день Його Різдва, а, взагалі, по житті розуміти і приносити Йому цей дарунок?

«Якщо ви Мене любите, − Мої заповіді зберігайте!» (Івана 14:15). Якщо ми любимо Господа, ми повинні зберігати Його заповіді − ховати їх в своєму серці і так жити. Це те, що заповів Ісус, те, що Він сказав, залишив в записаному Слові, в Біблії.

Що має відрізняти нас сьогодні від світу? Це не просто те, що ми називаємось християнами, що ми ходимо до християнських храмів ( а не буддійських, чи індуїстських, наприклад), це ще не показник, що ми ходимо до церкви, але це є практикування науки Христової.

«По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мат любов між собою» (Івана 13:35). Як всі можуть пізнати, що ми є Його учні, Його Церква, Його сини і доньки? Це по тому, що ми будемо мати любов між собою.  Людина може хвалитись чудесами, думати, що це плід, показник знання Бога. Але, якщо, навіть, і припустити, що це дар Божий, то це не є плід, це не є результат. Людина може жити не праведно, не ходити в любові до Бога. Ми не анулюємо надприродні речі, більш того, ми маємо молитись за надприродні речі (за чудеса, зцілення, за дари Божі), щоб ми були, насправді, як надприродня Церква, тому що Церква – це не є природня інституція. Церква – це завжди щось надрироднє, чудове, що не можливо по-людськи пояснити, щось величне, Боже. Христос наголошував, що плід, або результат – це саме те, що в середині, не реклама, візитівка зовнішня (чудеса, надприродні речі), а те, як ми живемо, як ми говоримо, поступаємо, коли нас ніхто не бачить, як ми себе ведемо в сім'ях, в Церкві, на домашніх групах, на роботі… Ісус каже, що по тому побачать усі інші, що ви Мої учні, що ви між собою будете мати любов, тобто, будете якось її проявляти. Ваша реакція буде відрізнятись від реакції в світі.

Ісус бажає від нас послуху, поваги до Його Слова, до Його заповідей, любові одне до одного.

Найкращий подарунок для батьків – це, коли діти їх слухають, коли вони люблять їх, поважають, коли вони цінують те, хто вони є для них і що вони роблять для них. І найбільше батьків ображає, коли діти взагалі того всього не цінують, просто, беруть це все, як належне, коли батьки щось просять, вони їх не слухають. Тоді, це засмучує батьківське серце. Так само серце Бога… Він не очікує від нас, сьогодні, дарів, щоб ми знову Йому несли золото, ладан і смирну. Самий головний подарунок народженому Спасителю – це любов до Його Слова, Його заповідей. Це послух тому, що Він нам залишив, що Він нам сказав.

Християнин може називатись християнином, ходити до церкви, але учнем Христовим може і не бути. А як ми стаємо учнями Христовими? Через те, що ми ведемо християнський спосіб життя, через те, як ми живемо, як ми ставимось до Його заповідей.

Кожен з нас повинен задати для себе питання: «Чи приношу я Йому найкращий дар, якого Він гідний, який Він заслужив? З чого я можу почати?»

І найперше – це з усвідомлення того, для чого Ісус прийшов у цей світ. Часто, люди, співаючи різдвяні пісні, не йдуть дальше. Вони кажуть, що Спаситель прийшов, народився і все… І дальше не заглиблюються в Слово, і ніякої користі від того немає…

«І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування» (Луки 4:17-19). Ось, для чого прийшов Христос – Його місія. Він окреслив конкретно для Себе Свою місію – стати жертвою, відпустити помучених, помилувати людей, принести зцілення… Він не кидався в різні сфери, різні завдання. Він знав, чим Він повинен займатися. Ми – Його послідовники. Ми – християни, ми учні Христові. Фактично, ми все повинні копіювати, наслідувати Його, крім Його жертви ( ми не можемо стати жертвою за гріх).

Дарунок для Господа, який ми можемо принести – це полюбити Його Слово, наслідувати Його Слово, практикувати Його Слово, копіювати Його, бути, як Він, відрізнятись від світу, не боятись бути «білою вороною».

«Сказав же до Нього Пилат: «Так Ти Цар?» Ісус відповів:»Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос» (Івана 18:37). Ісус не просто прийшов засвідчити про якусь зовнішню правду, але Він спочатку прожив життя − щось говорив, кимось став, і потім прийшло відкриття, усвідомлення – це є Месія! Давайте оберемо той самий шлях! Коли ми є християнами, коли ми виконуємо Його заповіді, значить ми повинні полюбити правду так, як полюбив її Він. Коли ми повинні це зробити? Сьогодні!

«А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо. Бо каже: «Приємного часу почув Я тебе, − і поміг Я тобі в день спасіння!» Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне, а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах, у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах, у чистоті, У розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові, у слові істини, у силі Божій, зі зброєю правди в правиці й лівиці, через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;  як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті; як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо» (2 Коринтян 6:1-10). Павло для себе зрозумів, що сьогодні − день благоприємний для нього, сьогодні – час спасіння. Сьогодні – я повинен принести Христу славу, сьогодні – віддати Йому подарунок, сьогодні – полюбити Його Слово, вшанувати Його заповіді! Якщо ми це зрозуміємо – це звільнить нас від багатьох нарікань, невірства, страху, журби, тому що, часто, ми, подібно до людей з світу, живемо або минулим, або майбутнім. Часто, люди себе тішать, що колись буде краще. Хтось дивиться назад і думає, як було добре. Що означає сьогодні − день спасіння, день благо приємний? Це означає відкриття Христа на кожен день, розуміння Його Слова на кожен день, що те, як ти живеш сьогодні, коли ти не отримав ще якого благословіння, сьогодні ти вже є переможець! Дух Святий, саме, сьогодні працює абсолютно по-іншому  з кожним з нас – сьогодні, хтось тішиться благословінням (підняли зарплату, одружився, чи одружилась, новою посадою), а хтось проходить своє поприще, свою скорботу, хтось бореться з якоюсь хворобою, з боргами і т. д. І хто б що сьогодні не проходив – чи легкі і радісні, чи важкі, скорботні часи, для всіх одне відкриття – сьогодні − день благоприємний, сьогодні – час спасіння! Це означає, що саме сьогодні Небеса (Бог, ангели) відкриті і дивляться на тебе,там де ти є сьогодні – як ти терпиш, як ти радієш, як ти тішишся, чи, можливо, ти нарікаєш, жалієшся… Коли Павло зрозумів це відкриття, він став незламною людиною. Він зрозумів, що не показник багатство, машина, чи робота, не показник в що ти одіваєшся, це не показник твого успіху, щастя, але він зрозумів, що кожен ходить з Богом і має стосунки з Богом, і до кожного Бог ставиться по-особливому і унікально.

Коли Господь возносився на небо, Він сказав: «І казав Він до них: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, − буде спасений, а хто не ввірує – засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій, а коли смертодійне, що вип'ють – не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, − і добре їм буде!» Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, − і сів по Божій правиці. І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь» (Марка 16:15-20).

Який найкращий подарунок для Христа?

1. Це є послух Його Слову – полюбити Його заповіді, слухати Його і жити так.

2. Любити ближнього – щоб інші люди повірили в Того Самого Христа через нас, як ми ставимось один до одного, як ми живемо і поступаємо.

3. Для чого Христос прийшов у цей світ? Засвідчити правду, випустити на волю помучених і т. д. І ми, як Його учні повинні робити те, що і Він робив, будучи на землі.

4. Сьогодні – день благоприємний! Сьогодні – мій день спасіння! Сьогодні я радію, що це є час і день спасіння! Сьогодні небеса дивляться на мене, як я проходжу – як я радію, як я страждаю, як я тішусь, як я терплю, як я приймаю благословення і переживаю втрати.

5. Наслідувати Христа. Найкращий подарунок для Нього – коли Він побачить в нас Свій образ, що ми наслідуємо Його, копіюємо Його, ми робимо те, що Він робив.

Наше завдання, наша місія, наш найцінніший подарунок, який ми можемо покласти до ніг Ісуса – це наш послух, це те, що ми Його місію, Його роботу візьмемо і продовжимо, і завершимо до кінця. Ми будемо практикувати Його Слово, Його заповіді!

Проповідь в відео-форматі