Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Де Дух Господній,там свобода

Олег Савчак

Ми маємо свободу, або волю в Господі, в Дусі Святому, в Ісусі Христі. «Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля» (2 Коринтян 3:17). Де Дух Господній, де є Господь, де приходить Господь, там приходить свобода, або воля. І це є важлива складова нашого християнського життя.

Що таке воля? Як ми це розуміємо? Як люди розуміють це в світі?

Воля – це є бажання і здатність людини діяти у напрямі свідомо поставленої мети, долаючи внутрішні і зовнішні перешкоди. Кожен має якусь мету, якусь ціль, і, потім, робить вибір, має певну свою волю − добровільно рухатись згідно мети, свого вибору, поставленої цілі.

Воля – це є сила свідомої, обдуманої дії.

Свобода – це можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності.

Філософ, французький письменник Вольтер (він ще й був безбожник, гонитель віруючих, ми знаємо, що його кінець був трагічний) стверджував, що робити те, що приносить задоволення − означає бути вільним. Тобто, з його точки зору, робити те, що ти вважаєш для тебе правильне і добре, від чого ти отримуєш задоволення – це означає, що ти є вільний.

Розглянемо свободу в контексті Слова Божого, з біблійної точки зору.

Воля, або свобода – це не є анархія (коли ти можеш робити все, що ти хочеш; коли ти живеш для задоволення, якоїсь втіхи), але це є добровільне впокорення власної волі волі Божій. Це є вибір на користь духа, а не на користь плоті. Це поступати не так, як я хочу, але як правильно, як потрібно, з Божественної перспективи, або з Божественної точки зору. Бог, від початку, не створив нас людьми підконтрольними, людьми подавленої особистості, які не мають вільної точки зору, власної думки. Він дав нам вільний вибір, вільну волю, але Він просто показав нам дві сторони , дві грані цього вибору. Доброта Божа полягає в тому, що все-таки Він нас створив, Він є джерело. І, якщо Бог нас створив – це означає, що ми повинні рахуватись з Творцем, тому що Він є Джерело. Він прописав інструкцію, тому що ми не є самодостатніми. Є багато людей, які молоді, багаті і вони думають, що вони вирішують все, все контролюють, будуть жити вічно, завжди будуть молоді, здорові, в них завжди буде гарна робота, гроші, хороша сім'я… Але ж ми не знаємо, що буде завтра, післязавтра, через рік, чи 10 років… І наша з вами мудрість полягає в тому, щоб ми були далекоглядними, щоб ми починали думати про Бога, коли все добре, наперед, щоб ми, чим раніше, посвятили своє життя Богу, щоб ми, чим раніше, думали про вічність. Будучи молодими, щоб ми думали про суд, про відповідальність, що ми будемо стояти перед Богом. Будучи молодими, здоровими, щоб ми думали про те, що прийде час і ми всі повмираємо і підемо в вічність. Це захистить, вбереже нас від багатьох помилок.

Якщо ми згоджуємось з тим, що Бог нас створив, Він − Джерело, він дав нам інструкцію і Він створив нас вільними, але Він просто краще знає, що для нас добро, а що зло, то, згідно цього, ми все більше починаємо розуміти, що ж для нас є правильний вибір, що для нас є свобода, чому так важливо є досліджувати Його волю, рахуватись з Ним.

«І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Буття 2:16-17). Бог дає свободу вибору. Він застеріг їх, сказавши, що буде смерть, наслідки, але що цікаво? Він не обмежив рухи людини. Він не поставив заборону. Було вивільнено Слово, знання, інформація і Господь порахував, що цього достатньо. Бог дав свободу, але Він обмежив її Своїм Словом, Своїм знанням, Своєю інформацією, Своєю мудрістю (тому що Він є Бог, Який передбачає, Який знає наперед), і наша з вами мудрість полягає в тому, щоб все більше навчитись прислухатись до Нього, вірячи Йому, що ця Божа свобода буде служити нам на добро, принесе нам користь.

Фактори, які можуть вкрасти в людини свободу, яку Бог хоче дарувати їй:

1. Страх, різні фобії

«А що діти стали спільниками тіла та крови, той Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола, та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі» (Євреїв 2:14-15). Різні фобії страхи тримають людину в неволі. Вони заставляють людину страждати. Страхи є різні – хтось боїться висоти, літати на літаках, хтось темноти, хтось має страх смерті і т. д. Є природні страхи – страх самозбереження (не їздити швидко, не ходити по канату без страховки і т. д.), це не є погані страхи. Але є страх, який паралізує, який стискає – це страх не від Бога, він заставляє людину страждати. Такий страх ми повинні перебороти через ім'я Ісуса Христа, через молитву, через відречення і, деколи, навіть, потрібно звільнення.

2. Релігія

Що таке релігія? Це форма позбавлена якоїсь суті, якоїсь сили. Це якийсь зовнішній обряд, якась традиція, але ми самі до кінця не розуміємо для чого ми це робимо. Тому, дуже важливо, щоб ми розвивались в Бозі, щоб ми не тримались просто чогось одного і так на багато років, щоб ми змінювались, експериментували, ризикували, робили якісь кроки в щось нове, невідоме в служінні, тому що ми, деколи, робимо роками те саме, не експериментуємо, не змінюємо щось. Павло з цим так само боровся: «А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити, то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії»  (Галатів 2:4-5). Все, що ми робимо, воно не ради нас самих – ми робимо це і для Бога. Якщо ми робимо це тільки щоб було добре нам, ми не думаємо про інших, тоді це релігія.

3. Різні стихії світу

Це можуть бути передання, різні забобони. Ці всі стихії світу, негативна інформація, негативні новини, передання, забобони крадуть в людей мир, свободу і люди живуть в рабстві. Господь хоче, щоб ми навчились жити в свободі, тому що є дуже багато рабства, тих стихій, того всього негативного, що хоче вкрасти наш спокій.

4. Гріх

«Відповів їм Ісус: «Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха» (Івана 8:34).

Виявляється, що такої ідеальної 100 % свободи не існує. Чому? В іншому місці Писання написано, що кому ми віддаємо свої члени, своє тіло на послух, то ми і будемо рабами тому – або рабами гріха (це веде до смерті), або рабами праведності (це веде до життя). Раби гріха, або раби праведності. Немає вакууму, немає середини, порожнечі.

5. «Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!» (Галатів 5:13). Бог знову говорить, що ви покликані на волю, але ваша воля може бути приводом догоджати тілу. Тобто, якщо ми догоджаємо собі, щоб нам було добре, ми підганяємо під це місця Писання, ми про це молимось, думаємо, і, в результаті, інші люди довкола нас починають страждати. Чому? Тому що ми, десь, потрохи стаємо егоїстами – ми молимось про себе, думаємо про себе, хочемо догоджати собі і ми думаємо про своє тіло. Служити в любові один одному – це означає, що ми маємо жертвувати собою (ти хочеш щось для себе, а хтось тебе щось просить). В нас завжди є вибір. Ми маємо свободу, але що ми виберемо?

З біблійної точки зору свобода – це встояти в істині, встояти в правді, це не впасти в одну, або в іншу крайність. Якщо ми говоримо про віру, про релігію, то дві крайності – це законництво, фарисейство, коли в церкві правила, традиції, порядки, релігія, що позбавлене суті і вони стараються контролювати і інші церкви, які це все не визнають. Друга сторона – це вже є ліберальні церкви, де можна все, де немає гріха, де пастори можуть розлучатись, де члени церкви можуть жити в цивільних шлюбах, де гріх не називають гріхом, а кажуть просто помилка, де починають вінчати гомосексуалістів і т. д. І що краще? Краще – це є істина. Це те, що є посередині.

Ходити в свободі – це стояти посередині, стояти на Слові, на істині. Це не означає догоджати , це не означає стояти збоку і не втручатись. Ні! Навпаки – це означає до всього мати діло. Ісус до всього мав діло. Ходити в свободі, в Дусі Святому – це означає тримати свої руки на сторожі, тримати свої очі відкритими, не впадати ні в одну, ні в іншу крайність.

Ісус і істина Його Слова можуть зробити нас вільними. «Відповів їм Ісус: «Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні» (Івана 8:34-36). Тільки Син може визволити нас. Не просто інформація, знання, якась мудрість, чи традиція, але Син.

«І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Івана 8:32).

«Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (Галатів 5:1).

Якщо ми сповняємось духом Святим, якщо ми ходимо в Дусі, запрошуємо Дух Святий, то ми, врешті, зрозуміємо смак справжньої свободи. І цей смак свободи – це не є вседозволеність, це не є що ми хочемо, те й робимо, це наша воля, яка стає підконтрольна Духові Святому. Нам, як Церкві, потрібно ставати зрілими, дорослішими, не залежати від думки людей, від політиків, від різних новин, різних точок зору світських, а розуміти, що Бог хоче, щоб ми служили, щоб ми стояли проти всякої несправедливості, Бог хоче, щоб ми відстоювали свою свободу. Ми маємо втримати нашу свободу, яку Бог дарував нам, не повертатись в рабство, не ставати рабами людей, не віддавати ту свободу, яку нам дав Дух Святий.

Проповідь в відео-форматі