Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Інвестуй в Боже Царство

Олег Савчак

Інвестиції − від латинського слова «invest», що означає вкладати. Інвестиції – це всі види активів, або капіталу, що вкладаються в різні галузі господарчої діяльності з метою отримання доходу, або прибутку.

Господь хоче навчити нас бути Його інвесторами, навчити нас інвестувати в Його Царство. Бог – Цар, Творець. Коли ми говоримо про інвестування в Боже Царство, то ми говоримо про Його Царство. Бог є Царем. Він царює, Він найвищий.

Ісус розповідає притчу про десять мін (Луки 19:12-23). Тут говориться про царя, який є праобразом Бога. Міна, або міни (таланти, динарії, або якась грошова одиниця) – належать царю, в даній ситуації пану, чи як би ми його не називали. Це його майно. Він роздає своїм рабам міни. Що ж вони з ними зроблять? Приходить перший раб і каже: «Пане,  міна твоя принесла десять мін» (Луки 19:16). І дальше ми читаємо, що відповідає цар: «І відказав він йому: «Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, − володій десятьма містами» (Луки 19:17). Він не дає йому ті міни, а сам їх бере, а рабові дає щось інше. Трансформація інвестицій: цар бере міни – дає міста, бере одну сферу – дає іншу. Часто, ці інвестиції трансформуються, або переходять з якихось матеріальних речей в духовні, або з духовних в матеріальні.

В нас має прийти це розуміння, що ми в Царя  на службі, Він наш Цар. Все, хто ми є і що ми маємо – це Його.

«Хто-бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?» (1Коринтян 4:7). Якщо розглянути це місце Писання в контексті Божого Царства – Хто ти є такий? Що ти маєш? Що ти досягнув? Що тобі належить? Якщо бути чесними, хтось може сказати: «Це моя сила!», «Це моя міць!» Але хто дає силу? Хто дає здоров'я, таланти, ресурси? Хто дає цей старт? Хто благословляє? Дуже багато моментів, принципів, які приходять від Бога. Ми не можемо привласнити собі те, що ми маємо. Людина віруюча це розуміє. Вона віддає Богу славу за все і завжди дякує Богові. Людина невіруюча завжди хоче цю славу забрати собі, вона хоче хвалитись тим. Так, це в якійсь мірі залежить від працьовитості людини, її зусиль, але саме головне − це залежить від Бога.

В притчі говориться, що Він є цар, Він роздав міни. Він дав нам таланти. Він дав нам початковий капітал, духовні дари, здоров'я, життя, ресурси, благословив нас роботами, сім'ями і всім необхідним. Він роздав щедро кожному. Кожен обдарований, благословенний, кожен має свою міну – різні сфери, дари, покликання, різні можливості, різні спроможності, але, тим неменше, кожен має свою міну, свій дар, свій талант.

Бог роздав дари, в даній ситуації – цар (Бог – праобраз) і, дальше, кожен оперував, інвестував, кожен вкладав. Біблія не розписує в які сфери, як і куди. Так виглядає, що вони мали повне право, повну свободу, навіть, не виглядає, що цар контролював. Він дав свободу. Це, сьогодні, нагадує нам, що Бог нас покликав. Він дав нам дари, таланти, якесь бачення, ціль, але стратегія, розробка планів – це від нас. Він дає нам те, що ми можемо інвестувати. І ми бачимо, що раб приходить і каже, що міна твоя принесла тобі ще десять мін. Яка філософія, яке мислення людини! Ми б подумали: «Яка втрата! Ми стільки трудились і зараз просто взяти все і віддати йому? Те, над чим ми працювали стільки років? Де справедливість? Де правда?» Тут ми бачимо, що людина приносить, і не написано, що вона дуже там бореться, хитрує. Ми дивимось, що цар бере назад ці інвестиції з процентами і дає іншу сферу.

Ми, деколи, не розуміємо це інвестування в Боже Царство. Ми дивимось дуже вузько, примітивно. Ми інвестуємо Божу міну в Боже Царство. Для чого? Для того, щоб Цар отримав прибуток!

Ми є люди. Кожен хоче мати своє – свою сім'ю, своїх дітей, свій бізнес і т. д. Але чим більше ми роздумуємо про Бога, про Його серце, про те Хто Він є, тим більше приходить розуміння, що Бог є добрий, люблячий. Він не є злий, жорстокий, егоїстичний. Насправді, Його серце є до нас. Він – Бог Який дає, а не забирає. Коли ми розуміємо, що ми самі є Божі, ми покликані Богом, Бог нас створив, Він дав нам життя, здоров'я, все, хто я  є і що я маю – це Його. І коли ми говоримо Його – це не означає, що ми примітивні, раби, що ми не маємо своєї думки і т. д. Це означає, що ми Йому належимо, ми Йому довіряємо, ми любимо свого Пана і ми знаємо, що Він має для нас тільки найкраще.

Бог дає нам міни. Ми обдаровані. Кожен з нас має свою міну. Ми повинні зрозуміти, де та сфера, куди вкласти те, що Бог нам дав? Де є наше життя, застосування, наше служіння, покликання? Куди вкладати наш час, ресурси, наші сили? Куди це вкласти все, щоб наш Цар отримав дохід? Якщо ми починаємо так мислити, так інвестувати – ми починаємо думати про Царя, Його Царство, дохід для Нього, про прибуток для Нього, ми будемо правильно інвестувати.

«Не обманюйтеся, − Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо» (Галатів 6:7-9). Принцип сіяння і жнив – це також інвестування. Ми сіємо в Боже Царство і, Біблія каже, що так само і пожинаємо.

З чого починаються правильні інвестиції в боже Царство, для того щоб Цар отримав дохід, а ми мали в тому частку?

1. Зречення, або самозречення – це інвестиція.

Як це може бути інвестицією, коли ми зрікаємось чогось? «А Петро став казати Йому: «От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом». Ісус відказав: «Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, − домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і полів, а віці наступному – вічне життя» (Марка 10:28-30). Правильне інвестування в Боже Царство завжди принесе прибуток. Ісус сказав, що хто залишить ради Нього і ради Євангелії… Тобто, це інвестиція в Христа, в Його Царство. Що означає залишить? Це не означає залишити сім'ю, з ними не спілкуватись, це набагато глибше – це питання пріоритетів, мотивів. Як багато таких випадків, коли рідні ставлять нас перед вибором («Або я, або твій Бог!»). Це питання пріоритетів завжди буде підніматись. По-людськи, ми не зрікаємось, але, часто, ми відділяємось для Божого Царства.  Деколи, ми думаємо, що це втрата, що ми щось втрачаємо – якусь кар'єру, статус, людську славу, але Ісус каже, що ми не втрачаємо, ми інвестуємо. Це інвестиція, яка рано чи пізно принесе дохід, прибуток в Боже Царство, а ми в тому будемо мати частку.

2. Вкладати в розум, в серце, в обновлення свого розуму

«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, − повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, − добро, приємність та досконалість. Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив» (Римлян 12:1-3). Це інвестиція в духовний розвиток, в духовну освіту, в обновлення нашого розуму. Якщо ми не будемо інвестувати в свій духовний розвиток, в обновлення нашого мислення, ми не зможемо правильно вкладати, інвестувати в Боже Царство, тому що це поєднано.

3. Служіння Богу – це інвестиція.

«Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте. Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи» (Матвія 10:8-10). Виявляється, що коли ми служимо Богу – це не втрата часу, це інвестиція. Має бути у всьому мудрість, баланс, правильні пріоритети. Ми маємо мати відкриття, розуміння, що те, що ми робимо для Бога, для Його Царства – ми не витрачаємо час, сили, здоров'я, ми це все інвестуємо. Дуже важливо, щоб ми завжди робили проголошення, сповідання, що ми це інвестуємо, вкладаємо в Боже Царство для Царя, щоб наш Цар мав дохід, а ми будемо мати разом з Ним свою частку. Бог обіцяє, що якщо ми будемо інвестувати в Його Царство, то Він буде про нас піклуватись.

4. Милосердя, співчуття, допомога – це інвестиція також.

«Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки свої не старіючі, − невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить» (Луки 12:33). Коли ми служимо в якихось сферах, коли ми підтримуємо когось, Слово Боже говорить, що це є скарб, це інвестиція, яка буде мати нагороду, яка буде накопичуватись і ми будемо мати частку в Божому Царстві.

5. Закон сівби і жнив (Еклезіястова 11:1-6). Цей принцип стосується різних сфер – фінансів, бізнесу, служіння, сім'ї, Церкви…

Інвестиція в Боже Царство починається з чогось маленького – самозречення, духовна освіта, служіння, милосердя. Якщо ми навчимось інвестувати в Боже Царство, вкладати те, чим Бог нас наділив, не будемо дивитись в чужу кишеню, в чужу міну, в чужий дар, не думати про те, чого ми не маємо, а хтось має, а думати про те, що ми маємо, про наш дар, наш талант, те, чим Бог нас наділив, що ми хочемо інвестувати це в Боже Царство для того, щоб Цар отримав прибуток, то, рано чи пізно, ми будемо мати частку з Ним і нам буде добре, ми будемо щасливими, благословенними. Це звільнить нас від гордості, егоїзму, від користі, від того, щоб думати тільки про себе.

Царство – вселенське, всесвітнє. Інвестуючи в Його Царство, ми вкладаємо під проценти, що б це не було (люди, фінанси, час ресурси, сили), ми це пожнемо, бо в нас є ціль – заробити не просто для себе процент, а щоб наш Цар отримав дохід, прибуток, а ми отримаємо свою частку в будь-якому випадку, але в якій сфері Сам Бог знає.

Проповідь в відео-форматі