Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Бог хоче, щоб ми були людьми віри

Роман Файніцький

Читаючи Біблію, ми можемо побачити, як Бог робив різні виклики людям. Це були виклики проти їхніх фізичних можливостей, проти здорового глузду, проти їх звичайного, повсякденного життя. Були люди, які прийняли виклик і почали рухатись вперед, і, сьогодні, ми називаємо їх людьми віри. Але були і інші люди, які в цьому виклику, зробивши кілька кроків, на певному етапі відступили назад, вони здалися, і ми не говоримо про них, що це були люди віри.

Є тільки одна паралель, дві сторони. По одну сторону – це люди віри, а по другу сторону – це люди не віри. Немає середніх, нейтральних людей. Або ти віриш і рухаєшся в вірі, або ти не живеш в вірі.

Під час викликів Божих, викликів віри все проявляється по-справжньому −  хто є хто насправді, якими є люди, вірять вони, чи ні, їхня сутність, їхня природа.

Приклад Авраама

Коли Бог кличе Авраама вийти з своєї землі, йти кудись, куди він сам ще не знає – це виклик для нього. Він йде за Господом, Якого по-суті він ще і не знає, але він просто йде за голосом, який його кличе. Через якийсь час Бог виводить його на гору і показує йому пустиню і каже, що це буде його край. І він розуміє, що все потрібно починати спочатку (це не заселене, забудоване вже місто). Бог випробовує Авраама, веде його в його вірі, говорить йому про те, що Він дасть йому насліддя, сина. Коли ми читаємо дальше історію Авраама, ми бачимо, що він десь змучується в своїй вірі, здається в цьому, але Бог приходить до нього знову і вмовляє його продовжувати дальше вірити. Авраам вже не вірить, він говорить вже про Ізмаїла, хоча б вже так… Проходить час і Бог знову приходить до Авраама і каже, що на другий рік в нього буде син. Бог переконує Авраама в тому, щоб він продовжував вірити. Авраам хоче догодити Богу і ми це бачимо. І в кінці, коли Бог дає Аврааму ще один виклик – принести в жертву свого сина, тут проявляється все насправді – що ти хочеш? Чи ти хочеш догодити Богу? Чи ти, просто, хочеш те, що ти хочеш? І Авраам обирає Бога. Бог перевіряє його серйозність до самого кінця, і, аж вкінці, коли Авраам піднімає ніж над своїм сином, Бог зупиняє його. Це показує те, що Авраам, насправді, хотів догодити Богу. Це проявилось у його вчинку, не просто у гарних словах, як Авраам молився гарно, чи співав для Бога, чи як говорив про Бога. Це були реальні виклики, де треба було щось віддавати, щось робити, де потрібно було вірити.

Євреї, які виходили з пустині

 Бог виводив їх сильною рукою з Єгипту, чудесами і знаменами. Вони раділи, виходили з золотом накраденим у єгиптян. Бог дає їм обіцянку − привести  їх в приготовану землю для них, просто живеш там і все…Але Бог дає виклики їм. Перед Червоним морем вони зупиняються, позаду за ними женуться єгиптяни, які готові їх розірвати, згадати їм все, помститися їм за того Бога, Який їх давив, нищив, забрав їхніх перворідних… І євреї розуміють прекрасно, що з ними вже ніхто не буде просто говорити. Перед ними стоїть вибір – як себе поводити? Вони приймають рішення і кажуть, що краще б вони залишилися там, були б рабами, вони вже готові були вернутися назад і здатися. Але Бог проводить їх по своїй милості через Червоне море і веде їх дальше. Протягом всього цього часу євреї хочуть назад, їм вже не треба було ніякого Бога, вони жалкують за тими часами, коли вони жили в рабстві, вони не хочуть служити ніякому Богу, Він їм не потрібний. Їм потрібен був той спокій, який вони мали в Єгипті, вони вже змирилися з тою важкою працею, їм не потрібні були ці зміни. Але, саме, в цих викликах все проявилось – коли вони виходили з чудесами і знаменами, вони говорили, що їм потрібен такий Бог і вони підуть за Ним куди Він скаже. Але коли Бог почав робити виклики віри в їхньому житті, і їм потрібно було вірити Богу, довіряти Йому, то вони хотіли повертатись назад, вони не хотіли цього. Коли Мойсей пішов на гору, вони зробили собі іншого бога і почали йому поклонятись. Ось, де їхня «віра» проявилась.

Приклад Ісуса

Коли ми дивимось на життя Ісуса, на Його реальну любов до людей, яка проявилась, ми бачимо, що Він також мав ці виклики (Луки 22:39-47). Ісус, Який по-людськи розуміючи, що вже приходить фінал всього, розуміючи, що за мить з Ним має статися, не хоче цього… Він би хотів, щоб це все оминуло Його. Але Він каже: «…Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!..» (Луки 22:42). В цих всіх стражданнях, усвідомлюючи все, що має з Ним статись, Він все ж таки хоче виконати волю Отця – це для Нього саме головне. Ми бачимо кінець Ісуса – перетерпівши хрест, Він осів по правиці Отця. Віддавши Свою душу за багатьох, Він був возвеличений.

Без Бога ми не зможемо прийняти ці всі виклики, пройти це все. Ми здамося, розчаруємося дуже швидко. Якщо ми в своїй молитві будемо взивати до Бога, впокорятись перед Ним, Бог укріпить і зміцнить нас і ми будемо рухатись дальше.

Віра від слухання, від Слова Божого, від Бога. Є безліч людей, які знають Біблію, але не мають віри йти за Богом. Тому, просто читаючи чи слухаючи Біблію віра не прийде. Вона приходить від Бога. Все від Нього, все через Нього. Коли ми, читаючи Біблію, взиваємо до Бога – віра приходить від Бога. Або коли ми в своїй молитві взиваємо до Бога – приходить віра, Бог піднімає нас.

Бог хоче, щоб ми були людьми віри. Він знає, що самі ми не зможемо це зробити. Ми б хотіли такими бути, але ми не маємо цього в собі. Коли Бог хоче, щоб ми були людьми віри, то це означає, що Він має ресурси, щоб нас такими зробити, щоб підняти нас, зробити нас вірними. Це те, що Він зробив з Авраамом, з Мойсеєм, з Ісусом Навином, з людьми, які хотіли Бога і хотіли йти за Богом. Але були і інші люди, які бачили все те саме, але з їхньою вірою нічого не відбувалося. Як таке можливо? Як можна не вірити Богу, коли бачиш хмару, чуєш голос Самого Бога, Який говорить прямо з Небес? Людям не потрібно було Бога…

Бог має силу зробити нас людьми віри. Бог бажає, щоб ми вірили в ті речі, які Він в нас вкладає і щоб ми йшли за тими речами, якими б вони не були – великими чи малими. Нам треба бути людьми віри, продовжувати рухатись в тому, що Бог говорить нам. Краще помилитись, бути нерозумними в очах цього світу, людей, які навколо нас, тільки щоб не відступитися від Бога. Краще бути в повному нерозумінні людей, ніж відступитися від тих речей, які Бог в нас вкладає.

Проповідь в відео-форматі