Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Візьми відповідальність на себе

Олег Савчак

Відповідальність виражає свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності (обов'язків, завдань, вимог і цінностей). Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності і її наслідків для себе та інших. Іншими словами, відповідальність означає «включеність», «відкриті очі», «відкриті вуха» − коли людина помічає, вона стає свідома.

Ми живемо в суспільстві в якому панує безвідповідальність і байдужість. Коли ми говоримо про Церкву, про віруючих, то ми можемо бачити, що серед нас також можуть бути такі речі − коли ми не реагуємо, не помічаємо, коли є якийсь заклик і ми пропускаємо його – це означає, що ми не відповідальні, що ми «не включились», ми не свідомі в чомусь, ми слухаємо і не чуємо, дивимося і не бачимо. Бог хоче, щоб ми навчились бути «включеними».

Ми часто для того щоб «не включитись» і не взяти на себе відповідальність самі себе виправдовуємо. Ми часто кажемо – «я ж не можу всім допомогти…», «я ж не можу всім давати…», «я ж не можу до всіх підійти…», «я ж не можу всіх хворих відвідати…», «я ж не можу по всіх тюрмах їздити…» і т. д. Ми виробляємо стійкий імунітет до відповідальності...

Відповідальна людина може вирішити дуже  багато проблем, має відкриті очі та впливає на оточення. Ми, як Церква, повинні навчитись того, що ми, просто, не маємо права виробляти в собі імунітет до Божих речей, до милосердний ставлення, до покликання від Нього, до того, що Бог нам говорить чи показує. Якщо Бог нам про щось говорить, то це означає, що нам потрібно зреагувати і вплинути на ситуацію! Значить ми можемо це зробити, інакше Господь нам би про це не говорив!

«Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує! Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився. Тому-то ось дні настають, − говорить Господь, − і пошлю Я на нього розливачів, − і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!..» (Єремія 48:10-12).

Це збурення, переливання вина з одного посуду в інший, згідно Писання, та історичних фактів, означало покращення його смакових властивостей, а для нас це праобраз відповідальності, руху з одного рівня віри на інший, з одного рівня посвяти до вищого рівня при чому у різних сферах.

Проклятий той, хто робить Господню роботу недбало, тобто, той, хто «не включається», не звертає уваги, робить як будь.

По плоті нам всім хочеться спокою, комфорту, тишини, щоб це вино про яке ми читали вище не збурювалось. По Божому – його постійно треба переливати. Переливання – це і є відповідальність, це нові речі, які ще вчора ми не помічали, а сьогодні – помічаємо.

Відповідальність нас лякає, але з іншого боку, вона виводить нас на новий рівень і робить нас дорослішими. Відповідальна людина завжди буде дорослішати, ставати зрілою.

4 кроки, які допоможуть нам «включитись», взяти відповідальність:

1. Побачити нуждуЛуки 10:30-37 – Притча про доброго самарянина.

В притчі написано, що перед самарянином ішов священик, а потім – левит. І кожен з них – побачив і пройшов. Виявляється, це не просто те, що вони не побачили і тому пройшли повз, а вони побачили і оминули. Це означає, що вони мали добре сформований імунітет до відповідальності за інших людей від яких їм немає користі!

Побачити – це означає «включитись», відділити, зауважити.

2. Зрозуміти, що це не випадково. Бо Господь показав щось саме нам!

3. Запитати себе – «А що я можу з цим зробити?»

4. Взяти відповідальність на себе, принаймні, з цим хоч щось зробити.

Кожен з нас не повинен боятись відповідальності. Ми повинні бачити, «включатись» і реагувати на нужди інших людей і пам'ятати, що рано чи пізно за все будемо звітувати перед Богом!

Проповідь в відео-форматі