Любов і Зцілення

Євангельська Церква

На все Божа воля?!

Олександр Борисов

Часто, коли хтось свідчить про щось, ми звикли вже це сприймати як «Бог так сказав цим людям…», але частіше всього це просто наше рішення. Якщо ми подивимось в своє життя – як багато нам сказав Бог? Бог говорить до нас через Своє Слово. Він не придумує якісь нові речі для нас. Бог сказав, що ми є ті, хто має змінити цей світ. Він має наміри дуже серйозні. І не просто щоб догодити нам, зробити щасливими, хоча Бог зовсім  не проти  щоб ми були щасливими, але це не є Його основна ціль.

Коли ми дивимось на когось, хто робить щось і кажемо: «Йому Бог це сказав, а мені не сказав…», то ми так і проживемо все своє життя, просто спостерігаючи за людьми, які щось роблять, думаючи, що Бог їм особисто щось сказав. А Бог нічого більшого не сказав ніж те, що просто іти і впливати на цей світ, приймати рішення.

Якщо ми хочемо хоч якось вплинути на цей світ, якщо ми хочемо його змінити, якщо ми хочемо щось поміняти, ми повинні бути людьми, які «включені» в процес, які переймаються тим, що робиться, які моляться (не просто за те «щоб мені було добре»).

Ми живемо в останні часи. Людина до всього звикає. Але в кожного з нас є завдання. Не просто так прожити життя. Ми викуплені дорогою ціною не для того щоб, просто, тепер нам було добре. Ми маємо завдання, ми маємо щось зробити в цьому світі.

Ми звикаємо до всього що відбувається навкруги і, часто, кажемо: «На все Божа воля…». Ми віримо в досконалу Божу волю. Але воля Божа − це не є якесь покривало, ширма, яку ми можемо кинути на будь-яку обставину, проблему, накрити і сказати: «На все Божа воля…». Правильна реакція християнина має бути інша – «Що можу зробити я?», «Чому я свідок цього? Щоб просто констатувати факт, що на все Божа воля? Чи я можу щось змінити?»

Наша біда в тому, що ми боїмось приймати рішення, які б вони не були. Апостол Павло говорить: «Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання. А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати. Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше. А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас. І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма на користь та на радощі в вірі» (Филип'ян 1:21-25).

Бог поважає рішення. Ми звикли до того, що ми знаємо є Божа воля і ми живемо виконуючи Божу волю, але Бог поважає наші рішення.

Бог часто робить чудо, коли ми приймаємо рішення, коли ми рухаємось вперед, коли ми робимо щось.

Той, хто щось робить помиляється. Не помиляються тільки ті, хто нічого не робить. Помилки – це шлях, це досвід.

Чим старшими ми стаємо в Господі, наші рішення стають все важчими і важчими, тому що вони перестають бути просто: «чорне – біле», «правильно – неправильно». Наші рішення стають креативними. Бог хоче, щоб ми проявили свою якусь ініціативу. За всі діла, за все те, що ми зробили, ми будемо давати відповідь перед Богом. Бог хоче щоб ми проявляли себе, брали ініціативу, робили щось, приймали рішення.

Не бійтесь приймати рішення, які можуть бути непопулярними в очах інших людей. Є час молитись і є час діяти. Все залежить від нашого рішення, що ми вирішимо.

Проповідь в відео-форматі