Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Створіння очікує з`явлення синів Божих

Олег Савчак

Ми, деколи, думаємо, що цей світ не хоче Бога, йому це не цікаво, він «топиться» в гріхах, в суєті, в безбожності. І, в деякій мірі, це так і є. Але з іншого боку, є маса людей, які не змирились з цим, які очікують, які не здались, не опустили руки, які знають, що є щось більше.

«Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих» (Римлян 8:19). Тут говориться про надію, що все творіння має надію. Створіння очікує з'явлення синів Божих. Створіння – це люди, все живе − рослини, тварини, вся земля, все твориво.

Абсолютно все творіння, від людини до всього творива Божого, все томиться,страждає через гріх. Цей світ приречений. Бог сказав, що земля і діла на ній погорять, і, написано, що світ загине і він котиться в прірву. Ми не повинні реанімувати цей світ, всі сили кидати, щоб, наприклад, боротись з глобальним потеплінням чи відстоювати права людей. Весь свій ресурс, свої сили і потенціал ми повинні кинути на глобальне спасіння – це спасіння людей, спасіння душ. Створіння очікує з'явлення синів Божих. Саме синів Божих, не людей, які просто щось придумують для спасіння цього світу, для спасіння економіки і т. д. Бог вже все придумав. Ми просто повинні бути в Його справі. Ми повинні навчитись жити пророчим, надприроднім, Божим життям, вірити і бачити невидиме, не так, як цей світ бачить. Чому ми так часто хочемо розчаруватись, здатися? Тому що, часто, ми дивимось, як люди цього світу.

«Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти. Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом. Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна − життя та мир, думка-бо тілесна − ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові» (Римлян 8:1-8).

1. Ми повинні навчитись ходити за духом, а не за тілом, тому що,хто думає про тілесне, ця тілесна думка веде до смерті, до життя, яке в кінцевому результаті Богу догодити не може, це є світське життя, це просто те, що виключає Бога, ходження з Ним, Його волю, Його думки, дороги, ідеї, шляхи. Це коли людина стає самодостатньою. Вона ставить перед собою цілі, завдання, досягає їх. Вона може бути успішною в роботі, в сім'ї, в інших сферах, але якщо вона не має Бога в розумі, в серці, то будь-які її діла, які не походять від віри, Його волі, Його Слова, навіть, якщо ці діла ззовні виглядають непоганими, є мертвими ділами, тому що вони не приближають людину до Бога.

Дуже важливо для себе зрозуміти наскільки ми практикуємо це ходження в Дусі? Скільки ми молимось про це? Скільки ми в Бога про це запитуємо? До чого Бог нас кличе?

Кожен має нести свій тягар, тобто за щось відповідати, за якусь сферу. Кожен має запитувати в Бога, що для нього означає водитись Духом Святим? Постійна суєта хоче нас пожерти, відтягнути від Бога через нужди, виклики, проблеми. Бог закликає нас ходити в Дусі, шукати Бога, Його волю, не чекаючи на те, коли ми вирішимо всі свої проблеми, вся суєта від нас відійде, і тоді ми будемо служити Богу.      

2. Думки – про що ми думаємо сьогодні? Все починається з думки. Думка тілесна веде до смерті, вона не може догодити Богу. Нам треба контролювати себе, про що ми думаємо, чого ми хочемо, і, потім, ми маємо за це молитись. Для себе потрібно постановити і переконати, що суєтні думки відводять нас від Бога, що думка тілесна веде нас до смерті (ми духовно засихаємо, помираємо).

«А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа,що живе в вас» (Римлян 8:9-11). Ми повинні надавати перевагу духовним речам, які від Бога, які сильніші, які головніші, які мають мати більший вплив на нас. Ми повинні пророкувати на своє життя, що ми не в тілі, ми в дусі. Дух Святий в нас, наповняє нас. Нам потрібне систематичне сповнення Духом Святим, для того щоб ми мали силу Божу для боротьби, для протистояння.

Дух Святий − це є гарантія того спадку і розуміння тих всіх обітниць, які Бог нам дав. Нам належать небеса, тому що цей Дух вічності, Дух небес в нас, Дух Святий в нас. Це є  ця сила, яка допомагає нам постійно боротись і перемагати для того щоб постійно ходити в дусі.

«Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: «Авва, Отче!» Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми – діти Божі» (Римлян 8:14-16).

3. Хто водиться Духом Божим – вони сини Божі. Для нас це має стати відкриттям. Назватися може кожен, а бути – не кожен може. Треба знати Божу волю, пізнати Господа, рухатись в Його Дусі, Його Слові, шукати Його дороги, шляхи – це те, що буде нас робити синами Божими по суті, по ділах, по житті.

«А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись» (Римлян 8:17). Бути синами Божими – означає отримати це відкриття спадку − ми спадкоємці, ми наслідники, нам щось належить, ми щось маємо в Ісусі Христі. Без жертви, без ціни, без страждання, тягарів неможливе християнське життя.

«Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, − і я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, − і «знайдете спокій душам своїм». Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Матвія 11:28-30). Це є ті скорботи, випробування, гоніння за Христа, труднощі , та жертва, ціна, коли ми хочемо ходити за духом, коли ми хочемо жити праведно, коли нас не оцінили, коли хтось насміхається, коли нас зневажають, коли вигідніше, легше збрехати. Але якщо ми ходимо в правді, ми знаємо, що за нами Бог, ми ходимо в істині, ми маємо дерзновіння, відвагу, ми можемо воювати.

Читаючи дальше Римлян 8:19-28 ми бачимо, що нам потрібно пройти свій шлях, для того щоб ми могли з'явитися на цей світ. Це є певний процес. Ми маємо щось принести, щось дати. Створіння очікує з'явлення синів Божих. Сутністю з'явлення є внутрішній мир, зцілення, допомога, заспокоєння, комфорт для душі і т. д. Світ цей не має цього. Якщо ми їм цього не дамо, то вони загинуть.

Ми самі також зітхаємо в надії, ми надіємось, що ми розв'яжемось від цього тлінного тіла, що ми отримаємо тіло, яке було в Ісуса після воскресіння, що ми будемо мати вічне життя з Господом на небесах. Страждання, скорботи сьогоднішнього дня нічого не варті супроти тієї слави, яка відкриється нам. Нам треба мати надію, вірити в це Слово, і якщо ми маємо це Слово як відкриття в собі, ми не будемо розчаровуватись, а будемо знаходити в собі сили, для того щоб відновитись в надії, що ця скорбота, страждання є до часу.

Дамо собі запитання:

1. Як ми, як сини Божі можемо з'явитись для цього створіння? Що нам для цього потрібно зробити? Що нам потрібно змінити, щоб ми були корисними, щоб ми принесли комусь життя, вихід, благословення?

2. Як ми збираємося взяти на себе ярмо і тягар Христа? Поки ми не несемо ярмо і тягар Христа, ми ніколи не знайдемо спокій душам нашим, нам завжди буде щось бракувати, завжди буде якась суєта, тривога. Але, як тільки ми візьмемо ярмо і тягар Христа, ми займемо своє місце, свою нішу, почнемо ходити в Дусі – прийде мир і спокій, ми заспокоїмось в Господі.

3. Що заважає нам, щоб наше служіння було можновладне, плідне, як в Ісуса Христа?

Якщо ми дамо собі відповіді на ці питання, це приведе нас до визнання перед Богом в чому нам потрібно покаятись, що змінити, щоб ми могли з'явитись, як сини Божі в цей світ.

Нам потрібно почати помічати нужди довкола себе! Почати вірою дивитися, що все створіння очікує нас, як синів і дочок Божих! Повірити, що ми маємо що дати цьому світові!

Проповідь в відео-форматі