Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Наша Пасха – Христос

Олег Савчак

Свято – це наче встановлення певного пам'ятника на згадку про щось, для того щоб ми про це не забули. Тому, кожне християнське свято, яке пов'язане з Христом є дуже важливе. Коли ми святкуємо Різдво – то місія Христа на землі тільки починається. Потім, проходить Його земне життя, і ми, святкуючи Пасху згадуємо про завершення земної місії Ісуса. Але повіривши в Христа, як в нашу Пасху, для нас все тільки починається!

Слово Боже так і говорить в Новому Заповіті, що Христос є наша Пасха. «Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує? Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!» (1Коринтян 5:6-8).

Проведемо паралель між Старим і Новим Заповітом, тому що правильно святкувати Пасху – це найважливіше, це те до чого Бог нас покликав.                                                                                                                                                                                          

                                Ось 4 головні принципи святкування Пасхи:

1. Потрібно було підготуватись і видалити всю закваску.

Що означала «закваска»? Ми знаємо, що євреї їли хліб звичайний, який ми сьогодні їмо, який був на дріжджах, який бродив і був заквашений. Але в переддень Пасхи Бог сказав, що треба всю закваску забрати і викинути з дому. Закваска символізувала гріх, світ, щось не Боже, старе, з минулого. Більше того, історія традицій єврейського народу, їхнє передання говорить, що кожна молода господиня, коли виходила заміж , мама їй давала закваску. Коли вона починала нову сім'ю в новому домі, вона мала закваску свої матері. Це передавалось з покоління в покоління, з роду в рід. Тут є глибокий прообраз – коли Господь сказав відкинути, викинути всяку закваску – це означало, що треба було викинути це минуле, старе, гріхи і прокляття з минулих поколінь.

«Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!» (Вихід 12:20). Часто люди несуть з собою в Боже Царство ці негативні зв'язки поколінь. Деколи, навіть, лікарі вже говорять, що є спадкові хвороби, різні спадкові прокляття. І люди, часто, несуть це, кажуть, що це від дідуся чи бабусі, чи це якісь амулети, талісмани, якісь передання, що не за Христом. Тому, в цей час підготовки, прибирання, очищення нашого серця, цього середовища в якому ми живемо, ми повинні викинути закваску, відректись від прокляття, гріха, старого, марного життя, для того щоб пізнати Бога.

2. Відібрати досконалого агнця.

Агнець мав бути без вади і він мав жити якийсь час з людьми. Що означає «без вади»? Чому Слово Боже наголошувало на досконалості?

«Ягня у вас нехай буде без вади,самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз» (Вихід 12:5). Наголошувалось, що ягня мало бути  найкраще, досконале. Чому? Сама головна причина це те, що це ягня символізувало Христа. Якщо б люди брали щось криве, сліпе, воно не могло б символізувати Христа, тому що Христос – Агнець Божий, Який взяв на Себе гріх світу, був непорочний, безгрішний. Уявіть собі, якщо б люди цим прообразом приносили будь що, те, що їм непотрібне, те, що не мало для них ніякої цінності. Насправді, це б несло негативний пророчий відтінок.

«Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх. Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде» (Івана 10:8-9). Сьогодні, коли людина шукає інший шлях спасіння поза Христом (різні релігії, обряди, традиції, східні релігії) – Слово Боже говорить, що усі, скільки б їх не приходило, якщо це  є не Агнець Божий, не Христос – це є злодій. Це звучить жорстоко, не толерантно. Але Ісус ніколи не говорив, що до Бога Отця існує маса різних доріг, щоб вірити тільки «хоч в щось».

Христос – єдиний шлях до Бога Отця, єдиний шлях спасіння. І кожного разу, коли ми святкуємо, це має бути наповнено (музика, проповіді, молитви), щоб всі люди почули цю головну думку, ідею, щоб вони сказали: «Так!» Тому, досконалий Агнець – це є Христос, Який був закланий за нас. Весь Старий Заповіт постійно про це говорить. Тисячі жертв приносились з року в рік. І це не було щось таке приємне. Там, де є кров, там немає дуже багато радості, чогось такого красивого, легенького. Христос став саме такою жертвою. Цей агнець в Старому Заповіті, який символізував досконалого Агнця, Божого Сина – Христа, він, насправді, тимчасово, або поверхнево, до часу, тілесно брав або покривав гріхи людей. Він не міг їх забрати повністю, покрити або зруйнувати. Але, коли прийшов Христос, Він Своєю власною кров'ю зруйнував гріх, весь цей тягар.

3. Заколоти ягня, помазати кров'ю одвірки і їсти.

Кожна сім'я, родина, починаючи від Вихід 12 і, фактично, аж коли прийшов Христос, ця заповідь була робити це кожен рік, знову і знову, для того щоб пригадати рабство, пригадати Єгипет, пригадати, що в Єгипті народ Божий не був, фактично, народом. Він не мав своєї землі, конституції, свого статуту, прав, обов'язків. Раби – це другий сорт, люди, які взагалі нічого не мають, ніякого володіння, майна. З Пасхою починається неймовірний новий період історії ізраїльського народу.

«І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них!» (Вихід 12:7). Знову це був прообраз. Кров, фактично, говорила, проповідувала. Ангел-губитель не розбирався де його друзі, а де вороги, кого помилувати, а кого стратити. Для нас сьогодні це є добрий прообраз, щоб ми не загравали з гріхом. Кров символізувала те, що вже чиєсь життя було забране,  смерть вже тут відбулась. Біблія каже, що без пролиття крові немає відпущення гріхів! Неможливо догодити Богу, коли ми не віримо в Нього,коли ми не віримо в Христа, як замісну жертву за гріх, і коли ми не приймаємо цю жертву у своє життя.

«Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева» (Євреїв 12:22-24).

В Новому Заповіті говориться, що кров Ісуса промовляє краще, ніж кров Авеля. Що означає сьогодні це для нас? Помазати кров'ю – це постійно ототожнювати себе з Ним, Його місією через причастя і водне хрещення. Що означає для нас сьогодні «їсти Пасху»? «Їсти Пасху»  – це сповідати Христа, це проголошувати силу і владу Його крові на своє життя, це регулярно приймати святе Причастя. Кожного разу, коли ми кудись йдемо чи їдемо, коли починаємо якусь роботу чи служіння – ми завжди повинні проголошувати кров Ісуса Христа, як захист і охорону! 

4. Вийти з Єгипту, вийти з рабства.

Пасха – це завжди вихід. «А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!» (Вихід 12:11). «Їсти Пасху» − це вийти. Народ ізраїльський їв одітий, зодягнений, взутий, підперезаний, з посохом, швидко. Тобто, це не було, як трапеза. Вони виходили з рабства, їли швидко – це символізувало перехід.

Наше вяткування сьогодні – це вихід з чогось старого і перехід в щось абсолютно нове!  Ми виходимо з рабства гріха, різного роду залежності, прокляття, страху смерті, тощо. Це наш новий шлях в Небеса! 

Тож, давайте святкувати Пасху по-новому, не в старій розчині злоби і лукавства, а в опрісноках чистоти і правди!

Проповідь в відео-форматі