Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Вплив однієї людини

Майк Воткінс

Є два ключові слова в Біблії, які допомагають нам робити багато речей, або ж нічого не робити. Перше слово – це слово «Так», а друге – це «Ні». Коли ми спілкуємось з Господом, і Він призиває нас щось робити, а ми у відповідь говоримо: «Так!» − це дуже потужно. Коли ми говоримо: «Ні!» − це слово також має вплив на ситуацію.

Хоча наш Бог – Всемогутній Бог, Він поважає наші рішення сказати «Так» або «Ні». Він говорить до нас коли ми читаємо Біблію, під час прославлення, через проповідь. Він говорить прямо до нашого серця через Духа Святого. Ми постійно чуємо Його голос, і ми маємо постійно вибір – говорити: «Так, Господь!», або ж «Ні, Господь!». Ми рідко говоримо Господу прямо: «Ні!». Ми часто говоримо: «Не зручно…», «Не зараз…» і т.д., але все це означає «Ні!». Коли Бог запитує: «Ти зробиш це?», то Він очікує у відповідь: «Так!» або «Ні!».

«А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов» (Матвія 21:28-30).

Коли ми спілкуємось з Богом, і ми говоримо «Так» або «Ні» − це не просто те, що ми говоримо, це те, що ми робимо. Багато людей на землі у Церквах говорять: «Так! Ось я, Господь!», але коли Господь хоче, щоб ці люди щось зробили з'являється багато відповідей – «Цей голос не від Господа», «Це не зручно», «Це не гарно» і т. д. – це все те, як, часто, ми говоримо. Коли Бог нас кличе щось робити, ми, часто, не дуже хочемо це робити. Ми є тим другим сином, який сказав: «Я не хочу» (Матвія 21:30). Але, потім, ми відчуваємо, що ми маємо це зробити, і ми робимо.

Майк Воткінс навів приклад із свого життя. Нещодавно, він був у Кракові на служінні. Бог дещо показав йому. Бог показав Майку, що він – важлива людина. Це все було, як відкриття для нього особисто. Майк був дуже радий бачити, що Церква виросла – було багато нових людей, нові служіння…Але він відчував себе, ніби приниженим, тому що він не відіграв ніякої ролі в рості цієї Церкви. Майк славив Господа за роботу, але сам він не хвалився цим, тому що він не брав участі в цьому. Та щось несподіване відбулось… Дух Святий показав Майку, що він не правий – ця Церква існує, тому що колись він прийняв важливе рішення…  Майк Воткінс з дружиною вирішили їхати в Україну у 1993 році. Він на той час працював інженером. Майк вже декілька разів був в Україні – було проведено декілька євангелізацій на вулицях Львова, але в Церкві там дуже боялись нових речей – вони не приймали тих людей, які покаялися на вулиці (це були часи після комунізму). Він повернувся додому і розповів пастору про ситуацію. Потім пастор сказав, що він посилає Майка починати нову Церкву в Україні, і запитав чи зможе він бути там через місяць. Перша відповідь Майка була «Ні! Я не можу!». Він хотів, але не міг так відразу це зробити. Це було важко, не зручно, та попри це Майк приймає рішення і каже: «Так!». І це було дуже важливе слово на той час. Що ж сталось після цього? Коли Майк починав Церкву у Львові, насправді, було дуже важко. До нього у Львів приїхав допомагати Джефф Булок. І, коли вони трудились разом, Бог відкрив Джеффу, що він має їхати в Краків щось робити. На той час він ще і сам не знав що це «щось» – це буде нова Церква. В кінці кінців Джефф Булок розпочав нову Церкву в Польщі. Через 10 років він підняв польського пастора там. Через багато років – багато нових людей, нове бачення для нових Церков і служінь.

Джефф Булок прийняв рішення їхати у Краків починати нову церкву. Все це тому, що Майк прийняв рішення одного дня приїхати в Україну в 1993 році. А якби Майк не прийняв це рішення, відповідно, і Джефф не прийняв би рішення приїхати, спочатку в Україну, а потім і в Польщу. Одне рішення Майка мало вплив на рішення іншої людини. Це не завжди зручно – послухати Бога... У нас є вибір…

Де б ми були, якщо б людина, яка привела нас до Ісуса сказала б «Ні!»? Як ми повірили? Як ми знайшли Церкву? Рішення однієї людини мало вплив на нас – на нас особисто, на наш шлюб, наших дітей, майбутніх дітей, внуків. І це вибір однієї людини…

Ми маємо вплив на цій землі, і ми повинні використовувати цей вплив, коли ми слідуємо за Ісусом. Всі наші благословіння – це не для нас, Бог не благословляє нас фінансами тільки для нас, але це і для того, щоб благословити й інших. Кожне рішення, яке ми приймаємо щоб підкорятись Богу, і, навіть, ігнорувати Бога являється перехрестям на дорозі, яке з часом торкнеться багатьох людей, навіть, багатьох народів, націй.

Послух одного – торкається багатьох, і непослух одного – торкається багатьох. Найяскравіші приклади послуху і непослуху ми знаходимо в Біблії. Як послух однієї людини впливає на нас? І як непослух однієї людини впливає на нас? «Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність одного прийшло виправдання для життя на всіх людей. Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух одного багато-хто стануть праведними» (Римлян 5:18-19). Глибока теологічна тема – про Ісуса і Адама, послух Ісуса і непослух Адама. Що це зробило? Це тільки мало вплив на Ісуса і Адама? Ні!

Крок послуху і крок непослуху впливає на багатьох. Кожен з нас в Церкві має доступ до людей, які ще знаходяться за межами Церкви, ще не повірили Господу. Наш послух чи непослух стосується не тільки нашого життя, але й життя тих, на кого ми вплинемо.

Ісус молився за нас, але Він також молився і за тих, хто буде вірити через нас. «Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав» (Івана 17:20-21). Ісус молився за тих, хто ще не повірив в Господа. Ісус молиться за нас – значить, ми можемо бути впевнені, що Ісус нас любить. А як, коли Ісус молиться за тих, котрі будуть вірити через нас? Це значить, що щось буде відбуватись через нас.

Кожен прояв доброти до однієї людини – торкається багатьох. Кожен прояв зла до однієї людини – торкається багатьох. Кожне рішення підкорятись Богу в чомусь одному − торкається багатьох.

Чи існує хоча б одна людина, за яку молився Ісус, яка повірила через вас? Якщо Ісус молився за людей, які будуть вірити через нас – це значить, що є хтось в нашій сфері впливу, хто буде вірити через нас, вони ще не повірили, але вони чекають нас в даний момент. Є люди, яких ми ще не бачимо, але вони є , і вони чекають… Вони не так далеко, вони зовсім близько – наші діти, наші батьки, сусіди, однокласники і т. д.

Яке ж це рішення в якому вам сьогодні потрібно сказати «Так!»? Це може здаватись невеликим, але воно може торкнутись багатьох поколінь і, навіть, націй.

Як людина говорить «Так»? Без Духа Святого сказати «Так!» дуже важко. Ісая 6:1-8. Коли Ісая був у Божій присутності, він зрозумів, що є проблема між Богом і людьми, яка називається «гріх». Він ототожнив себе з невіруючими. Він не тільки думав про себе. Якщо ми розуміємо і знаємо, що ситуація термінова – люди в нуждах, люди гинуть і йдуть в пекло, ми відчуваємо, що ми повинні щось робити. Це терміново.

Бог продовжує запитувати кожен день, кожен момент: «Кого послати?» Він запитує кожного з нас.

Є люди, які будуть вірити через нас. Вони чекають на нас на перехрестях життя. Від кожного з нас залежить так багато. Один вчинок від нас може вплинути на долю цілих поколінь.

Проповідь в відео-форматі