Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Все робіть, як для Господа

Олег Савчак

Християнство, віра в Бога, служіння Богу, життя за Його Словом, за Його заповідями, це не просто релігія, не просто формальність. Це жити кожен день за Його стандартами, за Його правилами, за Його порядками. Це щось дуже практичне – це, як кожен день ми говоримо, як ми живемо, як ми поступаємо. Це і є віра в Бога, це і є наше християнське життя.

Все робіть, як для Господа… Ціль цього Слова – у всьому прославляти Бога, все робити, як для Нього, стати прикладом для наслідування, через що люди будуть приходити до Христа.

Що таке робота? Часто ми думаємо, що це виконання якогось завдання. Це так і не так. В слові «робота» є щось набагато більше і глибше. Коли Бог створив перших людей, Він дав їм певні завдання, певну ціль – поширити Едемський Сад по всій землі. Згідно цього, єврейське слово «робота» , якщо його розкласти на елементи, це означає – бути або здійснитись, виконати Божу волю, або те завдання, для чого Бог нас взагалі створив і помістив на цій землі. З Божої точки зору, робота – це означає здійснитись, виконати волю Божу на своє життя, це те, що допомагає нам відкрити, відкопати, відновити дари, таланти, покликання, які Бог заклав в нас. І сьогодні, коли ми говоримо слово «робота», ми не розділяємо роботу і служіння. Служіння – це, як робота і робота – це, як служіння. І тут можна виділити три основні принципи:

1. Прославляйте Бога роботою і дякуйте Йому за все.

Наше життя складається з того, щоб ми прославили Бога, щоб ми Його зустріли і пізнали, жили для Нього. Все творіння – чи це небо, чи це земля, чи птахи, чи звірі, це все говорить про Отця, це все проповідує Його славу, звіщає про велич Божу. Людину Бог створив на Свій Образ і подобу, щоб відобразити Його славу. Тому, ми повинні прославити Бога всім, хто ми є і що ми робимо – служіння, робота, наше єство, наш характер. Ми повинні навчитись дякувати Йому за все. Часто буває так, що ми дякуємо за щось, що нам вигідне і корисне, чого ми очікуємо і хочемо, а за те, що нам не подобається, ми за це Богу не дякуємо, навпаки, нарікаємо. Якщо ми кажемо, що треба дякувати Богу за все – це означає за все, воно виключає все решту – нарікання, страхи, сумніви. Ми дякуємо Господу за той стан в якому ми є, за те, що ми маємо і чого ми не маємо. Коли ми навчимось дякувати Богу за все і прославляти Бога у всьому (своїм життям, роботою, служінням) – наше життя зміниться. Вдячне серце має можливість творити чудеса навколо нас. Вдячне серце має здатність притягувати Божі речі з небес на землю. Вдячне серце має схильність приносити мир, радість, зцілення ще до того, як змінились обставини, ще до того, як щось змінилось довкола нас. Здавалось, як можна дякувати за щось, що краде наш мир, що виводить нас з рівноваги, що дратує нас? Але в цьому і є принцип – якщо ми починаємо дякувати Богу за те, що виводить нас з рівноваги, дякування повертає нас назад в стан рівноваги, повертає нас туди, звідки ми впали.

«Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше, що робите, усе на Божу славу робіть!» (1Коринтян10:31)

Чи ми їмо, чи ми п'ємо, або коли це робота, чи це служіння, чи це допомога комусь, чи це якісь обов'язки по дому – усе на Божу славу робіть. Це місце Писання над яким потрібно пороздумувати. Чи це принесе Богу славу? Крім того, що це буде повертати нас в стан рівноваги, приносити нам мир, якщо ми почнемо дякувати Богу за все, також це буде відсікати те, що не приносить Богу славу і не може приносити Богу славу. Це можуть бути якісь негативні вчинки, звички, це те, що, можливо, навіть, гріховне, або те, що Бог не підтримує.

«І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві» (Колоссян 3:17). Це коли ми молимось за служіння, роботу, якусь відповідальність, ми прикликаємо Ім'я Господнє і ми кажемо, що хочемо робити це для Його слави. І ще одна складова, яка також буде, як той фільтр, бар'єр, коли ми не зможемо туди прикликати Ім'я Господнє (можливо, це використати якусь людину, можливо, це комусь принести якусь шкоду, або, можливо, це те, що не є чесним по відношенню до інших людей), коли ми не зможемо підпертись в тій сфері, роботі, в тому, що ми робимо Христовим Іменем, це буде ще один момент, який відріже, заблокує, відсіче те, чим ми не можемо прославити Бога.

2. Все робіть, як для Господа, а не для людей.

Перші люди, коли Бог дав їм певну роботу, вони отримали це від Самого Господа, і вони це розуміли, як завдання, роботу для Господа, від Нього. Для них це було очевидно, це не було з уст людини. Але, коли сьогодні пройшло багато років і ми отримуємо якесь завдання, якусь роботу, чи служіння, доручення від людини, ми не ототожнюємо це з Богом, ми не вкладаємо туди Бога, Його волю, ми не вкладаємо це, як доручення від Нього, ми кажемо, що це людське і, автоматично, підсвідомо наше ставлення до тих обов'язків, тих людей, речей, роботи міняється. Воно не буде вже таким якісним, досконалим, бо це людське, це нас попросила людина, це не Бог. І тут, вже корінь проблеми, тому що, насправді, Біблія дуже чітко говорить, як ми можемо любити Бога, Якого не бачили, якщо ми не можемо любити людину, яку бачимо. Як ми можемо послухати Бога Невидимого, виконувати Його волю, гарно ставитись до тих обов'язків, які приходять від Нього, якщо від видимої людини, ми не можемо прийняти доручення, не можемо зробити це гарно. Ми десь схитрували, десь обманули, але ми себе завжди тішимо, що якщо прийде, нарешті, якесь завдання духовне, правильне від Бога, абсолютно ми поміняємо своє відношення і своє ставлення. І це самообман.

Людина, яка робить про людське око, людина, яка робить до часу, яка має з того якусь користь, рано чи пізно вона обов'язково зламається і буде шукати у всіх своїх негараздах крайніх людей. Багато людей озлоблюються, починають використовувати інших, мстити через те, що вони, на якомусь етапі, зламались, їх зрадили. Вони, як ті вовки, починають мститись, захищатись, приносячи іншим кривду і вони вважають, що вони чинять правильно, тому що вони спробували все і це не працює.

Ціль Бога, Духа Святого – навчити нас жити Біблійно, мислити Біблійно, навчитись поступати праведно, згідно Божого Слова, не до пори до часу, не про людське око, не для того, щоб щось комусь доказати, а просто через те, що Бог хоче, щоб ми такими були.

Ці принципи – це є непряма проповідь Євангелії,непряма євангелізація. Нам потрібно спочатку показати своє християнське життя, як ми змінились, нашу любов до людей.

«І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!» (Колоссян 3:23). Чи це робота, чи служіння ми повинні дуже чітко постановити для себе, що ми робимо це для Господа. Де б ми не були, в якій атмосфері, в які ситуації ми б не потрапляли, Слово Боже каже, щоб ми робили все, як для Господа.

«служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям!» (Ефесян 6:7). Ми сьогодні поєднуємо роботу і служіння. Робота, як завдання – те, що має приносити Богу славу.

3. Будьте зразком для наслідування.

Для чого? Щоб набути людей для Господа, щоб показати їм, що є альтернатива, інша точка зору – можна бути християнином і жити, працювати, не будучи злодієм, корупціонером, нечесною і безбожною людиною. Ми повинні бути зразком для наслідування, щоб через себе познайомити людей з Богом.

«Будьте  до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас» (Филип'ян 3:17). Коли ми хочемо нарікати і хулити, ми повинні починати дякувати і молитись і це те, що повертає нас в стан рівноваги, це те, що повертає нам мир, повертає нас назад, збалансовує нас. Ми повинні дивитись не на те, як хтось гарно говорить, а на те, як поводиться. Ісус говорив про фарисеїв і Він казав, що те що вони говорять те робіть і слухайте, але так, як вони роблять не поступайте. В чому було фарисейство? Вони гарно говорили, але не поступали так.

«Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті!» (1Тимофію 4:12). Чи ти молодий, чи ти старший будь зразком , прикладом в Слові, саме в житті, як ти поступаєш, щоб інші бачили тебе і прославляли Бога і вірили Богу, щоб це для них була не просто суха релігія, формальність, а дуже практична християнська віра.

Проповідь в відео-форматі

ddd