Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Закон, благодать і любов

Роман Боднар

Вже дуже багато говорилось про Закон, про благодать, про любов, про милість, і про те, як ці речі впливають на нас, на наш світогляд, на те, яке рішення ми приймаємо в тій чи іншій ситуації, який вибір ми робимо.

Одні кажуть, що ми живемо в благодаті, вже не потрібно нічого робити, хтось каже, що є Закон і його треба виконувати. Що ж робити нам? Потрібен нам Закон чи ні? Чи нам достатньо жити в благодаті? Слово Боже каже: «Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!» (Псалом 1:1-2). Якщо я хочу бути блаженним, то мені не тільки не треба ходити за нечестивими, не бути злорікою; цього замало, недостатньо, але й вдень і вночі мені потрібно роздумувати про Закон. Але ж для чого, коли ми живемо в благодаті?

«А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!» (Якова 1:25)

Що таке Закон і благодать? Як ми можемо застосовувати це в повсякденному житті? Для чого даний нам Закон? «Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника» (Галатів 3:19). Бог дав Закон, тому що був переступ. Люди переступали ту межу, яку непотрібно було переступати і Бог змушений був дати Закон.

«Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою» (Галатів 3:24). Тобто, був даний Закон, щоб люди не переступали межу, не чинили зло. Для чого він був даний? Щоб навчити, виховати і щоб люди не йшли за межу.

Ми розуміємо, що настає певний момент, коли дія Закону закінчується, або припиняється. Прийшов Христос і приходить благодать. Що таке благодать? Благодать, згідно з Словом Божим, це коли ми отримуємо те, чого не заслужили. «Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа» (Івана 1:17). Ми розуміємо, що якщо Закон був даний нам для виховання, то благодать – для спасіння. Законом ніхто не міг спастися, Закон тільки виховував. «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий…» (Ефесян 2:8). Тобто, Закон − для того, щоб не було переступу, для того, щоб виховати, а благодать − для того, щоб спастися через віру. Той, хто вмер для гріха і живе тепер для Бога, не може грішити. Благодать потрібно прийняти. Благодать не є для всіх – через віру: повірив – прийняв, не повірив – не прийняв. Закон і благодать завжди йдуть поряд.

Для чого нам Закон, коли є благодать? Якщо людина не буде знати Закону, вона не буде знати, як їй жити в благодаті.

Є ще один момент. І це – любов. Якщо немає любові, то навіть в благодаті, ти не зможеш виконувати Закону, він буде тебе дратувати. Без любові ти не зможеш перебувати в благодаті. «Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!» (Івана 15:12). Любов допомагає виконувати Закон і робити навіть більше, ніж вимагає Закон.

Закон, благодать і любов… Як це діє за межами Церкви? Є різні сфери нашого життя – робота, навчання, сім'я і т.д. Як ми можемо в цих сферах  користуватись цим скарбом, який Бог нам дав? В повсякденному житті кожен з нас є законодавцем і виконавцем. Наприклад візьмемо сім'ю. Кожен з батьків  в своїй сім'ї є законодавцем, це може бути чоловік, жінка. Тобто, встановлюються певні правила, закони. Виконавцями є і чоловік, і жінка, і діти.

Застосування – які саме закони ставляться в сім'ї: готувати їсти, мити посуд, забезпечувати сім'ю, захищати, не сваритись і т.д. Тобто, закон говорить, що ти маєш помити посуд, прибрати, забезпечити сім'ю і т.д. Коли ти це робиш, батько каже: «Ти молодець! Я тебе люблю, я тебе приймаю, ти мій, ти робиш все, що тобі сказали!»

Що каже благодать? Благодать каже: «Я тебе люблю...  Я тебе приймаю, навіть, якщо ти не помив посуду, розбив вікно, помалював стіну… Я все одно тебе люблю. Ти мій!» Але, якщо дитина йде проти закону, ти її любиш, а вона дальше робить своє, не те що від неї вимагається, з часом благодать холоне. І десь, в якийсь момент, та благодать закінчується…

Що каже любов? Любов каже: «Я зроблю це замість тебе, якщо тобі це важко».

Діти… Що каже любов дітей? «Тату, я тебе люблю. Я зроблю це для тебе, щоб тобі було приємно!» 

Який має бути закон? Закон має бути чіткий. Діти повинні знати, що коли і як вони мають це робити. Тоді, їм буде дуже легко зробити щось, щоб потішити своїх батьків. Отже, як бачимо, в сім'ї також діє закон, благодать і любов. І там, де є любов, там легко виконується закон.

Як все подібно… Як в Біблії Бог дав Закон, так і в нашому повсякденному житті є так багато речей, які тим самим принципом керуються. Тому, маємо можливість вправлятись в різних сферах нашого життя, чи ми живемо по Закону, чи ми вже виховані. Може бути людина дуже добре вихована в одній сфері, і дуже невихована в іншій. Якщо в одній сфері їй вже не треба Закону, то в іншій – їй потрібен Закон, тому що ще там вона дуже часто виходить за межі. Тому, не бійтесь приймати цей Закон, якщо він є, тому, щоб виховати нас, щоб зробити нас більш досконалими.

Отже, кому не потрібен Закон? Тому, хто робить більше, ніж він вимагає, тоді Закону вже не треба. Але, так як ми люди, і маємо подвійну природу, і в голові в нас постійно відбувається боротьба думок і задумів, нам постійно потрібен Закон, для того, щоб пильнувати свої дороги. Чи можливо робити більше, ніж того вимагає Закон? Неможливо! Тому, як пише псалмоспівець, щоб ми день і ніч перебували в Законі Господнім, для того, щоб знати це, і тоді буде благодать на це.

В нас є Дух Святий, і коли ми слухаємо Його, в нас появляються плоди нашої співпраці. «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких!» (Галатів 5:22-23). Ось такими нам треба ставати, щоб не було Закону на нас, інакше буде Закон. А щоб такими ставати, нам потрібне постійне спілкування з Духом Святим, щоб був цей плід.

Благодать – це незаслужена милість, коли отримуємо те, чого не заслужили. Любов – це відношення, як до самого себе, коли я відношусь до чогось, як до самого себе. Отже, Закон потрібен, і в ньому потрібно пробувати, щоб знати, куди нам йти і як нам йти. Це і є Божі принципи. Користуючись ними, ми будемо не тільки самі благословенними, але ми будемо благословенням для інших людей, з якими ми будемо зустрічатись у житті.

Проповідь в відео-форматі