Комфорт - затишок, зручність і він для кожного свій. Це не обов'язково щось круте і дороге. Часто комфорт - це зона де немає ризику, обставини з якими ми змирилися і не хочемо їх змінювати. В комфортних умовах людина починає жити за принципом: "аби не гірше", "щоб тільки ніхто мене не чіпав".

В комфорті немає нічого поганого, доки ми не зупиняємося в розвитку, не зупиняємось в пізнанні. Доки ми не боїмося його покинути щоб досягати щось нове, більше, краще.

Авраам покинув свою зону комфорту і став батьком народів. (Бут. 12:1-3)

Ізраїльтяни, вийшовши з Єгипту, так і не змогли відмовитись від "комфорту", який вони мали там. Нарікали, нарікали, нарікали... В результаті в обіцяну землю потрапили лише ті, хто не "засмакували" Єгипетського райського життя. (Чис. 11:1-6)

Наш Батько Небесний хоче щоб ми зростали, щоб зростала наша віра. Але розвиток не можливий без роботи, навчання, подолання труднощів, боротьби.

Бог любить активних людей. Тих, хто рухається в перед, ставить перед собою завдання, залишає старе, щоб добратися до нового. Він любить тих, хто прикладає зусилля і робить це добровільно, за власним бажанням, не з під палки. (Мт. 25:14-46)