Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Зламай твердиню щоб пізнати Господа

Олег Савчак

ІІ Коринтян 10:3-6. Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми, зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми, і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові, і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш.

Ми будемо говорити про твердині, які хтось чи ми самі набудували в своєму розумі і будемо розбиратися з тими, які протистоять проти пізнання Бога.
В кожного з нас є свої твердині, бо якби так не було ми б поводились як Ісус. Не було б сварок, ніякі проблеми не збивали б нас з дороги.
Для того, щоб пізнати Господа нам даровано все. Тому незалежно від того, скільки в нас твердинь і проблем, ми маємо все, щоб руйнувати їх і пізнавати Бога. Руйнувати твердині доведеться не один раз, а до того часу поки ми не побачимо видимого, реального від Бога.
Ми за тілом не воюємо. Зброя нашого воювання не тілесна, тобто не кулаки і слова. Ми руйнуємо задуми.

Твердині, що згадані в посланні до Коринтян:

1 – задуми. Ми говоримо сьогодні про себе, тому варто тестувати себе і свої задуми, а не сусідські. Неправильні задуми появляються з дитинства через виховання, неправильне відношення з сторони інших людей, коли ми слухаємо постійно щось з неправильного джерела або ж через колись почуте слово, так зване пророцтво чи невдалу проповідь. Можуть проходити роки, багато часу на протязі якого людина дивиться на життя крізь призму твердині, ніби через чорні окуляри. Твердиня не пропускає того, що приходить від Бога, щоб ніщо не поміняло життя і все було на звичних місцях.
Це можуть бути також задуми сатани, які посіяні в наш розум і вони сприймаються нами як наші власні.

2 – винесення. Воно блокує всяке відкриття від Бога. „Біблія не має на увазі цього...”- говорить така твердиня, якщо щось написане не співпадає з сформрваними уявленнями. Твердиня яка піднімається проти пізнання Бога розставляє всі крапки над „і”. Слово Боже вже ніяк не впливає на це. Людина поступає згідно своїх твердинь, ігноруючи Біблію.

3 – знання або „помышления”. Те, що внаслідок неправильних думок і задумів або гордості принесло неправильні відкриття і знання, неправильну систему цінностей.

4- непослух.

Твердиня з єврейської – скеля. В основному це слово визначає Бога. Сам Бог є твердиня наша. Біблія багато говорить про це. Бог має бути нашою твердинею, а не багато речей що претендують на це місце.
Марка 11:22-26 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу! Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому! Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам. І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші. Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

Твердиня як гора закриває горизонт, ми не можемо бачити далеко, не знаємо що робити далі, стаємо сліпими. Щоб скинути цю гору нам необхідна і молитва, і віра, і прощення.
Деякі твердині які час від часу гнітять людей:

- Якась провина, відчуття сорому або різних комплексів. Ми не розібрались з цими відчуттями, закриваємо очі на них не вникли в глибину, в корінь цього. Ми відчуваємо час від часу провину і сором, але не знаємо що з цим робити. Кожен раз, коли приходимо до Бога це відчуття виходить на поверхню. Ми не маємо дерзновіння, думаємо, що Бог нас не чує. Інколи комплекси заставляють відчувати себе дискомфортно хоча немає ніякого непослуху і гріха.

- Зламаний дух або зламане серце. Це може прийти через несправедливі звинувачення, образи. Так було в житті Йосифа, але це його не зламало. Через несправедливість приходить образа на себе чи на людей. Є тільки одна умова крім молитви і віри для зрушення гори – прощення. Прощення – це постійний мир і спокій в серці. Тільки простивши ближніх і себе ми можемо братись за твердиню, воювати з нею. Інакше це неможливо. Злам, коли нема миру і радості – це твердиня яка заважає нам рухатись далі.

- Постійне виправдання в своєму життя. „Я ж хотів, але не вийшло.” Ніде Бог не вчить, що ми повинні приходити до Нього і виправдовуватись. Ця твердиня народилася ще в Едемському саду. Ми часто виправдовуємось перед людьми і це стає стилем життя. Коли ми захищаємо себе самі, то не даємо Богу місця. В Ісусі Христі ми вже виправдані і не треба приходити і виправдовуватись перед Богом.
А що якщо після того як я виправдався знов зробив так само? Тоді існує покаяння і прощення. Але це немає нічого спільного з виправдовуванням.

- Обмеження. Не Божі обмеження, але людські. Через них ми не можемо мріяти про щось велике. Ми дивимось, що замало ресурсів і вже не можемо жити по вірі. Ми починаємо помічати тільки те, що замало грошей чи нема освіти.

- 2 Тим. 3:8 Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.

Зіпсутість розуму – це сукупність твердинь.

Біблія говорить про те, що потрібно для того, щоб відкинувши твердині, пізнавати Господа:

Єфесян 1:17. щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його.

Для того щоб пізнати Господа потрібен Дух премудрості і відкриття. Без відкриття люди незнають що робити і куди йти. Відкриття можна знайти в Біблії.

Колосян 1:9. Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним.

Наповнення мудрістю і розумом духовним. Знання можна черпати з багатьох джерел, але мудрість тільки від Бога