Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Життя людини - немов пара

Життя людини - немов пара

    Час невпинно біжить вперед. День минає за днем, місяць спливає за місяцем, рік змінюється роком. Щоденні турботи та життєві клопоти забирають всю вашу увагу та фізичну силу. Можливо, ви ніколи не задумувались: Який сенс цього всього? Для чого я живу? А може, такі питання вже колись  турбували вас, особливо, коли траплялось відправляти в останню дорогу когось з рідних чи близьких. Мабуть тоді ви усвідомлювали, що для цих людей вже немає дороги назад, хоча світ продовжує, як і раніше жити своїм щоденним життям…але вже без них. Тоді поневолі приходили думки, що колись прийде і той день, коли життя так само  буде продовжуватись для всіх … але вже не для вас.  Про цей день нам не хочеться думати,  але істина полягає в тому, що він є неминучим. Кожен з нас в свій час предстане перед  Богом, щоб дати відповідь за все, що ми чинили, будучи в тілі.

Кожен з нас, поки живемо на землі,  повинен вирішити найголовніше для нас питання: де ми будемо проводити вічність, адже наша душа є безсмертна.   «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею (Бут. 2:7).

Людина – це жива душа, яка живе в тимчасовому тілі, з яким їй рано чи пізно прийдеться розлучитись. Бог вдихнув у кожного з нас Свій Вічний Дух, тому ми не можемо просто зникнути після того, як наше тіло повернеться назад в землю. Наша душа  або повертається назад  до Свого Творця або піде у місце вічної розлуки з Ним, де буде плач і скрегіт зубів! (Матв.8:12)

Біблія говорить у (Рим. 3:23; 6:23)  , що  всі люди згрішили і через те заслуговують на смерть, тобто відділення від Бога. Наші гріхи розділяють нас від Бога, адже ніщо нечисте не може прийти в Його Святу присутність. Але Бог так сильно «полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.» (Iв.3:16).                                  

    Для того, щоб отримати  вічне життя з Богом, нам потрібно покаятись у своїх гріхах  і прийняти прощення в Ісусі Христі,  Який,  будучи безгрішним, став жертвою і пролив Свою кров за гріхи всього світу. Приймаючи Божого Сина, ми приймаємо життя, яке Бог дарував нам, а відкидаючи  Його, ми відкидаємо життя та надію на спасіння.

«Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя»(1Iв. 5:12)

Не варто відкладати  питання  про нашу вічність на завтра, бо ми не знаємо, що з нами може трапитись наступного дня або взагалі залишати його без вирішення, вважаючи, що якось там буде.         

 Прийміть рішення  вибрати  життя  сьогодні…   «Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє…» (Повт.З. 30:19)    

 Отож, не зволікайте,  запросіть Христа у своє серце цією простою молитвою:   «Дорогий, Господь Ісус!  Я визнаю, що я грішник  і сам себе не можу спасти. Я вірю, що Ти помер за мене на Голгофі  і поніс  покарання за мої гріхи. Прошу, прости  всі мої провини,  увійди в моє серце і будь моїм Господом та Спасителем. Я довіряю Тобі все своє життя, хочу жити для тебе і служити Тобі. Амінь!»           

 Якщо ви щиро молились цією молитвою, Біблія каже, що Бог почув і простив вас.    «Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся…»   (Рим. 10:9).                                                                                          

 Тепер підтверджуйте свій вибір кожного дня: читайте Біблію, щоб пізнавати та виконувати Божу волю на ваше життя,  щиро моліться до Бога,  приєднайтесь  до Церкви Христової і служіть Господу усім своїм життям!
«І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо…(Дiї.17:26-28)

Савчак Наталія