Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Прощення - міст до Раю на Землі

Прощення - міст до Раю на Землі

ПРОЩЕННЯ – МІСТ ДО РАЮ НА ЗЕМЛІ


 

-“Я йому ніколи не пробачу!”–   так у пориві гніву говоримо про людину, яка зробила нам боляче. Весь свій розпач, злість спрямовуємо на того, хто з цієї ж хвилини стає немовби прив’язаним до нас невидимими путами минулих образ. Щоб розірвати їх і визволитись, ми маємо бути готові пробачити навіть найбільшу кривду. Але яким чином можна звільнити своє серце? Прощення – це насправді прощання. Прощання з відчуттями гіркоти, образи і болю. Прощання із ситуацією в цілому.

 

 

А непрощення фактично призводить до початку руйнівної діяльності усередині нас самих. Злість і образа, які ми відчуваємо, знищують нас. Це – наша проблема, бо непрощення підточує нас. Тому пробачення – єдиний вихід із такої ситуації. Особливо, якщо людина починає хворіти. Тоді їй необхідно озирнутися довкола, згадати тих, на кого в серці затаїлася образа і простити їм. Як правило, прощати доводиться тому, хто на наш погляд найменше цього заслуговує. Та ви стверджуйте, що хочете пробачити кожному: «Я бажаю визволитися від минулого. Я хочу пробачити всім тим, хто заподіяв мені шкоди!» І повторюйте це до тих пір, поки не відчуєте, що відпустили із свого серця образу на ваших кривдників. Якщо думки про людину, яка колись зробила вам боляче, продовжують турбувати, зробіть ще один крок до звільнення: благословляйте її добрими словами і справами чи навіть подарунками.

Більшою чи меншою мірою наше прощення необхідне всім, а особливо тим, хто нас любить. Непорозуміння може виникати між членами родини, оскільки ми люди, і наша любов має чіткі межі. Уміння пробачати робить наші стосунки гармонійними, а нас – щасливими. Найбільше потребують прощення діти, які в період емоційного і духовного дозрівання не можуть прийняти себе доти, поки не відчують прийняття і схвалення рідних їм людей. Непрощена батьками дитина не зможе повноцінно розвиватись. Лише духовно зріла людина у змозі впоратися з неприйняттям з боку своїх ближніх. Та навіть і для неї осуд найрідніших буде джерелом страждання та болю.

«Дійсне вміння прощати – це міст, пройшовши яким, ми визволяємося від почуття провини і страху і який дозволяє нам відчути рай на землі»,  – сказав американський психолог, пастор Геральд Ямпольський. І це справді так, адже непрощення – це гріх, який віддаляє нас від Того, Хто завжди готовий допомогти, від нашого Господа. Спасіння нашої душі залежить від нашого примирення з людьми та з Богом. Милосердний Господь завжди залишається вірним Своїй любові до нас. «Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? – говорить Господь Бог, – чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?»– сказано в книзі пророка Єзекіїля (18:23). Кожна людина отримає у вічності те, на що заслуговує своїми справами. Але завжди можна прийти на те перехрестя у своїй долі, повернувши на якому, зміниш усе своє майбутнє. Про таку історію ми можемо прочитати в Біблії, в книзі пророка Йони. Бог попередив жителів міста Ніневія, що за усі їхні незліченні беззаконня вони будуть знищені. Здається: усе, кінець – вирок винесений Самим Богом. Але ніневійці змінили грішний шлях на праведний, увірували в Бога і в пості та молитві почали просити прощення. Цим вони умилосердили Творця і відвернули неминучу загибель. «І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив». Подібну засторогу свого часу отримали і мешканці Содому та Гоморри. Але, на відміну від Ніневії, вони на цьому перехресті не звернули у правильний бік, не покаялись у гріхах. І були вщент знищені вогнем.

Ми просимо Отця Небесного: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Варто задуматись, що промовляючи цю відому багатьом молитву, ми просимо Бога прощати нам саме у тій мірі, в якій і ми прощаємо нашим ворогам. У молитві простежується певна закономірність: ми будемо прощені лише після того, як самі зуміємо звільнити своє серце від образ на наших кривдників. Тому так важливо прощати. Це  – одна із найважливіших складових успіху в усіх сферах життя людини.

Лариса СТАН

м.Новодністровськ